: Схема привласнення грошей: як Інститут раку витратив 10 мільйонів гривень

Минулого тижня у засобах масової інформації піднявся скандал: виявилося, що національний Інститут раку під самий Новий рік "роздерибанив" 10 мільйонів на закупівлях.

Отож, 10 мільйонів – це частина грошей, яку виділили інституту для інформатизації лікарні. За них потрібно було побудувати інформаційну мережу, купити комп'ютери та встановити програмне забезпечення, щоб можна було відслідковувати списання ліків або вести електронний реєстр пацієнтів.

Договори уклали тихо, без конкуренції, напряму з компаніями, в останній тиждень грудня та ще й з передоплатою у майже 100 відсотків. А роботи, за які заплатив Інститут чималі кошти, схоже, були виконані теж в один день перед самими святами. Виглядає підозріло, чи не так?

Гроші виділили ще в червні минулого року, але витратити їх в Інституті раку вирішили тільки – у грудні, напередодні нового року. Так чому керівництво Інституту зволікало із купівлею комп'ютерів та автоматизацією, і дотягло до останнього? Точну відповідь нехай дають правоохоронці. Але зазвичай це роблять ті, хто отримує від таких закупівель шалені відкати.

А ще — щоб не втратити гроші, бо за законом, якщо державна установа не витратила виділені їй кошти до кінця року, – їх треба повертати назад у бюджет. Тому Інститут раку в останній тиждень року змобілізувався і витратив 10 мільйонів гривень. Без тендеру, по класичній схемі "дерибану".

У законодавстві є лазівка, якою тендерні схемщики люблять користуватися. Це – коли велику суму для закупівлі ділять на декілька так, щоб вартість однієї закупівлі не перевищувала 200 тисяч гривень, якщо купують товари. А якщо треба купити послуги, наприклад проведення кабельних мереж, то сума не має перевищувати 1,5 мільйони гривень. Тоді і тендеру не треба, і угоди підписуй із ким завгодно.

Саме цією лазівкою і скористалися в Інституті раку – роздробили 10 мільйонів на менші суми. Там, де верхня межа закупівлі законом визначена у 200 тисяч, Інститут раку уклав контракти вартістю по 199,990 гривень. Лише за один день з однією фірмою уклали 6 таких контрактів!

При чому з'ясувалося, що фірми, які отримали ці контракти, пов'язані між собою однією адресою. З ними уклали договорів на 6 з 10 мільйонів гривень. Не дивно, що керівництво Інституту хотіло уникнути відкритих торгів – на них таке було б важко провернути.

Це те саме, якби ви вирішили продати автомобіль, але щоб не платити податків з усієї суми – продали окремо – кузов, 4 колеса, кермо і окремо двигун. Оскільки все робилося в останній момент, треба було не тільки встигнути підписати контракти, але і перерахувати гроші – інакше вони б "згоріли".

Що робить керівництво Інституту раку? Робить майже стовідсоткову передплату! В Україні за законом заборонено робити 100% передоплату за послуги, щоб компанія, яка їх надає, не могла "кинути" державу. Максимальна дозволена сума передоплати становить 30%. Але Інституту раку закон не писаний.

За будівництво інформаційної мережі вони наперед заплатили фірмі майже повну суму – один мільйон гривень. Тобто, віддали 95% суми авансом. За документами, мережу оплатили та "побудували" за один день і прямо перед новим роком – 26 грудня! Як гадаєте, таке реально зробити для величезного Інституту?

Варіанти два – або мережу почали будувати ще до тендеру, знаючи, що 100% його виграють, або Інститут раку просто вивів таким чином кошти, бо побудувати мережу за один день фізично неможливо? І те, і те – порушення закону.

Ще раз – майже 1 млн гривень заплатило керівництво інституту раку за будівництво інформаційних мереж, оплативши 95% робіт наперед. І оплата і виконання робіт пройшли за один день – перед Новим роком. Цікаво, компанія реально збудувала мережу за 1 день напередодні свят для величезного Інституту? Давайте подивимось, хто ж за цим всім стоїть.

Інститутом раку, Олена Колеснік, яка задекларувала 2 квартири, 3 машини Volvo та близько 50 тисяч доларів готівки.

Олена Колеснік

У неї є заступник з адміністративно-господарчої роботи – Анатолій Головко. Людина, далека від медицини. Головко – колишній прокурор, який працював у Вінницькій області.

Щоправда відомим він став не через професійну діяльність, а через те, що п'яним втікав від поліцейських та влаштував масштабне ДТП – побив автівки, тролейбус та рекламний щит. Коли ж його таки наздогнали працівники поліції, свідки стверджували, що екс-прокурор "поводився зухвало і брехав патрульним, що за кермом був не він". Це все зняли на відео журналісти, але схоже це лише пришвидшило кар'єру Головка.

Анатолій Головко

Зараз він – заступник директора Національного Інституту раку і відповідає за інформатизацію закладу, на яку витрачають мільйони гривень без тендерів, а контракти виграють пов'язані компанії.

Отож: колишній прокурор, який п'яним влаштував масштабне ДТП, тікав від поліції і брехав – став після всього заступником директора найбільшого інституту в країні, що бореться з онкологією.

Прикро, що нове керівництво Інститут раку, яке прийшло туди після Революції гідності, таке нерозбірливе у кадрових питаннях, але швидко розібралося із тим, як використовувати, а можливо, навіть "дерибанити" бюджетні гроші, що виділяються на розвиток лікарні.