Пам'ятаєте гучний сенсаційний брифінг колишньої працівниці НАЗК Ганни Соломатіної у листопаді минулого року? Тоді вона вийшла до журналістів та почала сипати вражаючими фактами про внутрішню кухню Національного агенства з питань запобігання корупції. Уся країна дізналася про те, що НАЗК керуєтся з Банкової, що декларації перевіряються у двох форматах: як належить і "як треба", що заправляє усім тим процесом тодішня керівниця НАЗК Наталія Корчак, і що, насправді, суспільству ніякого запобігання корупції від цього органу чекати не варто.
Відтоді минуло приблизно півроку. Оприлюднена Соломатіною інформація перемістилася у площину закритих слідчих кабінетів, листування між антикорупційними органами та ГПУ і, врешті, судів. За цей час змінилося і керівництво НАЗК – повноваження Корчак спливли, її місце посів екс-бппшник Олександр Мангул – колишній голова Мелітопольської РДА. У заступники пробився екс-донецький прокурор Станіслав Патюк.
Корчак всиділа на своїй керівній посаді день до дня, хоча про її дострокову відставку через неефективну роботу говорили задовго до цього. Зокрема цього вимагали тодішні члени НАЗК Руслан Рябошапка та Руслан Радецький. Щоправда, після тих випадів працювали в агенстві вони недовго.
Схожа історія і з тою ж самою Ганною Соломатіною. Щоправда, на відміну від своїх колег Рябошапки та Радецького, вона вийшла із зібраним фактажем на публіку. І як склалася подальша доля оприлюднених нею фактів та її самої? Отже, одразу після брифінгу НАЗК, тоді ще очолюване пані Корчак, на всі закиди відповіла: брехня та наклеп, та навіть подала до неї позов про захист честі, гідності та ділової репутації. Але через формальні помилки той позов було відхилено.
Ганна Соломатіна
Тим часом сама Соломатіна віднесла увесь наявний фактаж до НАБУ, на основі якого було порушено провадження. І нібито задля неупередженого слідства справу передали до СБУ. Слідство, принаймні викривачі від НАЗК, підтверджують, що ходять на допити та дають свідчення. І в самому НАЗК вже були обшуки.
Але НАЗК не заспокоюється: нещодавно вони знову позвалися до Соломатіної за наклеп та вимагають спростування кожного слова, вимовленого нею на тому брифінгу. Щоправда, перспектива цієї справи сумнівна, допоки по тих самих матеріалах триває слідство, жоден суд не може зробити висновків у справі. Тож усі ці рухи дуже схожі на агонію. Сама Соломатіна зараз не надто публічна. Вона веде свою війну у юридичному полі. Активно займається відновленням на посаді: добилася того, аби вже суд вирішував, чи законно її звільнили з посади керівника департаменту фінансового контролю.
В якійсь мірі Соломатіні простіше вести цю боротьбу, знаходячись поза відомством. Куди складніше її колегам-однодумцям. Приміром, точно несолодко Оксані Дивнич, як разом із Соломатіною заявляла про фальсифікації у відомстві. Раптом її посаду – керівника сектору внутрішнього аудиту – вирішили скоротити.
До речі, Дивнич і після заяв Соломатіної не раз виступала із заявами про великі прогалини у роботі НАЗК. Так от: якщо за законом неугодного працівника звільнити не виходить, можна скоротити посаду і перевести керівника приміром на посаду спеціаліста господарського відділу – у помічники завгоспа. Як вам альтернатива?
Чи це лише в мене складається враження, що в такий спосіб людину змушують власноруч написати заяву про звільнення? Схоже, попри оновлення керівного складу НАЗК, там нічого не змінилося. Як ми вже згадували, на верхівці з'явилися нові обличчя: Олександр Мангул, екс-член порешенківської партії, і донедавна очільник мелітопольської ОДА та його заступник, вихідець із Донецька, екс-прокурор Станіслав Патюк. При чому обидва, до речі, ніколи у боротьбі із корупцією помічені не були.
Сама ж Наталя Корчак нікуди не поділася. Вона втратила керівну функцію, але ж лишилась на посаді члена НАЗК! От вам і усі зміни! Навіть про елементарні речі, які б свідчили хоч про мінімальну незалежність агенства - про запровадження автоматизованої системи перевірки декларацій – наразі не йдеться – усе за доброю традицією перевіряється в ручному режимі!
Наталія Корчак
У таких реаліях боротьба поодиноких викривачів схожа на боротьбу із вітряками, але варто віддати належне Соломатіній – вона принципово йде далі і зберігає бойовий дух. Нелегко і її колезі у нещасті – полтавській судді Ларисі Гольник. Ми теж у нашому проекті "ЦРУ" розлого розповідали про її боротьбу за правду. Адже жінка принципово не захотіла "зливати" справу, фігурантом якої був міський голова Мамай. А, навпаки, задокументувала, як її вмовляли піти на компорміс із совістю та пропонували живі гроші.
Протистояння із міським головою врешті переросло у ворожнечу із головою суду Олександром Струковим. Врешті Гольник вийшла на журналістів і з висвітленням цієї справи у медіа, ворожнеча лишень посилилась. Кульмінацією стало побиття судді в грудні минулого року – лише диво врятувало її від страшної розправи. Її ж зброєю її намагаються добити.
Приміром, все по тій же справі із хабарем за закриття справи Мама, вона вже виступає як фігурантка кримінального провадження щодо провокації хабаря, що шиють справу за незаконне використання спеціальних технічних хасобів. Це якраз за те, що записала на приховану камеру розмови із представником прохача. Ну, а ще – дисциплінарне провадження у ВРП – голова суду поскаржився, що Гольник не ходила на роботу. І список подібних дрібних капостей можна продовжувати.
Отакими є будні поодиноких викривачів у нашій країні. Системі вони невигідні, надто багато можуть розповісти. Принизити, морально затиснути, відбити в інших бажання йти тою самою стежиною та викривати корупціонерів в системі – такими правилами керуються ті, кому вони переходять дорогу.
Викривачі потрібні нашому суспільству. Так, ці люди – білі ворони, вони в системи і йдуть проти неї, бо справді прагнуть змін, ставлячи на кін власне благополуччя. Їм потрібна підтримка. І ми її висловлюємо. Не бійтеся і ви вголос заявити про свавілля! Чимбільше викривачів, то менше шансів у корупціонерів протистояти. Тримаймося разом заради правди та мети – змінити країну на краще.
Комментариев нет:
Отправить комментарий