: Україна відзначила День героїв – тих, хто в різні роки боронив нашу незалежність

Дата, яку на Заході нашої країни відзначають з 40-х років, прийшла і на решту України. Пам'ять учасників національно-визвольної боротьби там вшановували і в роки німецької окупації, і в радянські часи. Тоді це було підпільно, нині – вільно.

У Івано-Франківську до пам'ятника Євгенові Коновальцю прийшло багато людей.

Бо саме 23 травня 80 років тому засновника ОУН не стало. Його вбили енкаведисти, бо хоч був в еміграції, проте не давав спокою радянській владі. Та відчувала, що він знову може підбурити українців до боротьби за волю.

Похований Коновалець у Роттердамі, в Нідерландах, де жив останні роки. А в день його вбивства націоналісти, починаючи з 1941 року, почали шанувати усіх, хто загинув за незалежність України у різні часи. Тим більше, що від рук агентів Кремля у травні, але кількома роками раніше, загинули ідеологи націоналістичного руху Микола Міхновський та Симон Петлюра. Міхновського знайшли повішеним у Києві, там його і поховали. А Петлюру – застрелили в Парижі, де нині покоїться прах очільника Директорії.

Визначні постаті мають бути поховані в Україні. Шевченка перепоховали, а чому інші, такі як Степан Бандера чи Євген Коновалець спочивають на чужині?
– прокоментував мешканець Івано-Франківська Ілларіон Іваненко.

Те, що видатні українці поховані за межами Батьківщини, багато років не дає спокою вітчизняним історикам. Бо часто на чужині за могилами нікому доглядати, а коштів, які Україна спрямовує на їх утримання, недостатньо. Лише на Ольшанському цвинтарі у Празі через відсутність фінансування у аварійному стані близько 40-ка поховань відомих українців.

Потрохи історики переконали владу. У 2015 році своїм розпорядженням Кабмін зобов'язав скликати оргкомітет, який мав почати роботу над створенням Пантеону українських героїв, де мали привезти з закордону і поховати рештки видатних українців. Адже Іван Мазепа спочиває в Румунії, Павло Скоропадський – у Німеччині, Симон Петлюра та Нестор Махно – у Франції. Інститут національної пам'яті зібрав інформацію та надав пропозиції. Та жодного засідання оргкомітету за 2 роки так і не було.

Співголовами цього оргкомітету є прем'єр-міністр і голова Адміністрації Президента, які досі не скликали цей оргкомітет. На цьому організаційному комітеті можна буде розглядати, затверджувати, відхиляти або підкориговувати пропозиції інституту національної пам'яті. Без цього пантеон не буде створений,
– повідомив головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті Владислав Куценко.

Тож питання не у фінансуванні, а в політичній волі, як сказав Владислав Куценко. На разі не визначено ні переліку тих, хто покоїтиметься на території пантеону, ні процедури повернення земляків на Батьківщину, не обговорювали ще й місце перепоховання.

Історики пропонують спорудити пантеон у Києві на місці Арки дружби народів, яку звели на честь так званого возз'єднання України і Росії. Це буде дуже символічно. Адже найчастіше свою незалежність українці виборювали саме в боротьбі з Росією, котра власне і досі продовжує на неї зазіхати.