Лава із вулкану Кілауеа може перекрити останній шлях евакуації на Гаваях.
За минулу добу на Донбасі не загинув жоден український боєць, проте двоє дістали поранення.
У НАТО опубілкували доповідь, згідно з якою Росія втручалася у вибори та референдуми різних країн за однією схемою.
Змалку Клод малював карикатури на вчителів. Ці шаржі подобалися його однокласникам.
"Я прикрашав палітурки моїх підручників і зошитів фантастичним дизайном, і представляв особливості моїх вчителів в анфас або в профіль", – пише Моне у автобіографії, яку 1900 року опублікувала газета "Le Temps".
Так до 17 років Моне став досить відомим у місті карикатуристом і почав брати гроші за портрети. Тоді його помітив пейзажист Ежен Буден. Та Моне уникав зустрічей з ним: йому не подобалися картини художника. Але перше враження виявилося помилковим. Скоро Буден стане для Моне учителем і покаже початківцю основні прийоми живопису з натури.
Клод Моне у зрілому віці
Коли помирає мати Моне, він вирішує переїхати до Парижа і стати великим художником. Батько був категорично проти: живопис здавався йому дурним заняттям, і він хотів, щоб син працював у сімейній лавці. Тільки завдяки підтримці Будена і тітки Моне переїзд відбувся. Вчився юний художник спершу у Академії Шарля Сюісса. Потім поїхав в Алжир на службу з Першим полком африканських стрільців, де провів два роки, вивчаючи незнану до того природу із винятковими південними кольорами. Після повернення доєднався до Академії Глейра. Батько хотів бачити Моне в майстерні, під наглядом відомого майстра.
"Мені не подобалося там вчитися, але це був єдиний спосіб отримувати від батька і тітки кошти на прожиття", – писав Моне.
Щоб надалі заробляти на життя і не залежати від сім'ї, Моне вирішив продавати картини. Для цього потрібно було виставлятися в Салоні, де перевагу надавали ідеалізованому академізму і полотнам на історичні теми. Моне ж творив реалістчні пейзажі.Під страхом розорення старий Глейр закриває свою майстерню, Моне разом з друзями їде з Парижа до міста Шаї-ан-Б'єр під Фонтенбло. Там Моне пише відомий портрет своєї коханої Камілли Доньєс "Жінка у зеленому". Полотно виставляли в Салоні, публіка і критики його радо прийняли.
У автобіографії художник згадує, як ставився до небаченого раніше стилю його сучасник, і, певно, конкурент Мане: "Мане експериментував тільки потім, після мене. Його картини були ще зовсім звичайними , і я до сих пір пам'ятаю презирливість, з якою він говорив про мої починання". Художник також описує момент, коли його колегу Мане вітали за полотно, яким виявилася "Жінка в зеленому" Моне. Проте не факт, що ця частина автобіографії написана Моне відображає реальність - про що попереджають на початку автори публікації.
Частина роботи "Жінка в зеленому"
Незважаючи на успіх, Моне невдовзі опинився в скрутному фінансовому становищі. Коли кредитори хотіли забрати за борги його картини, Моне наважився знищити дві сотні своїх полотен.
Хто надихнув художника продовжувати роботу і шукати свій власний стиль – дивіться у програмі.
Напевно, немає українця, який не користується електроенергією. Навіть зараз, незалежно від того, де ви дивитеся цей відеоблог, по телебаченню або в інтернеті, ви споживаєте електроенергію.
Тарифи, за якими ми з вами сплачуємо за спожиту електроенергію, формує національний регулятор НКРЕКП. У ті часи, коли чинна Верховна Рада ще мала потенціал проводити реформи, у співпраці з іноземними консультантами було ухвалено закон, яким члени регулятора призначаються на конкурсі. Але сталася халепа для схематозників з Банкової. Чинний голова регулятора та слухняний виконавець волі президента Порошенка Дмитро Вовк, який запустив схему "Роттердам+", не мав достатнього досвіду роботи в енергетиці.
Тому конкурсна комісія не допустила його для призначення в новий склад регулятора. Відповідно, президент втратив свого найдовіренішого виконавця, завдяки якому формувалися надприбутки Ахметова та його партнера з ініціалами П.О.П. І тут включилася в гру судова карусель. Вовк вирішив повернутися в склад регулятора через суд. Його колишній радник Антон Гудаченко, який також претендував на посаду та був відсіяний, подав вимогу до Адміністративного суду Києва зупинити конкурс як такий.
Дмитро Вовк
І от в середині травня суд ухвалив потрібне рішення. Конкурс із добору незалежних членів регулятора енергетики взято на паузу. Що цікаво, що Адмінсуд Києва очолює інший Вовк – Павло – який потрапив у об'єктиви журналістів-розслідувачів під час чаєпиття з президентським "смотрящим" за судовою владою депутатом від БПП Олександром Грановським.
Обидва Вовки – і голова суду, який зупинив конкурс, і кандидат від Банкової на роль регулятора – проходять по справах антикорупційного бюро, що вкотре пояснює, чому нинішня влада відчуваю таку наприязнь до НАБУ.
Гудаченко, за заявою якого зупнили конкурс, як і Вовк, були недопущені в новий склад енергорегулятора через відсутність у них необхідного п'ятирічного досвіду роботи в енергосекторі. Показово, що обидва ображених не приховують, кого вони представляють. Якщо Вовк працював раніше у компанії "Рошен", то Гудаченко – у компанії "Метінвест". А саме власники "Рошену" та "Метінвесту" є головними отримувачами вигоди від "Роттердам+" та іншого схематозу.
Більше того, дружина Гудаченка, який заблокував конкурс, Ярослава Помилуйко, працює директором з економіки та фінансових питань державного "Центренерго". Це підприємство – одна з дойних корів клану президента, там також працює схема "Роттердам+". І "смотрящим" за процесами є заступником голови Наглядової ради "Центренерго" Олександр Візірь – колишній помічник депутата Ігоря Кононенка. Поставлений він туди Фондом держмайна, яким фактично керує ще один помічник Кононенка Володимир Державін.
Ігор Кононенко
Використання енергетики для збагачення олігархічних кланів вже призвело до міжнародних скандалів. Так, навесні Фонд державного майна виставляв на торги акції "ОдесаОблЕнерго". Ідеться про блокуючий пакет 25%, який належить нам з вами. І ми, як власники, були зацікавлені у отриманні найвищої ціни за своє майно.
Так от, цей пакет було оцінено в 150 мільйонів гривень. Багато це чи мало? Дуже мало. Адже у серпні 2017 року цей пакет оцінювався в 631 мільйон. Тобто в чотири рази більше!
Ідемо далі! Найближчим часом в Україні має бути запроваджено стимулюючі РАБ-тарифи, які будемо сплачувати ми з вами як споживачі. Сам тариф буде відсотком від вартості компанії. І для цілей РАБ-тарифу це саме "ОдесаОблЕнерго" ті самі українські чиновники оцінили в абсолютно іншу суму – понад 15 мільярдів гривень.
Таким чином, згідно з цією оцінкою, вартість 25-відсоткового пакета держави складає 3,85 мільярда гривень. Тобто в 26 разів більше, ніж оцінку того ж Фонду державного для цілей приватизації. А якщо РАБ-тариф буде введений, заплачені 150 мільйонів гривень за пакет "ОдесаОблЕнерго" відіб'ються всього лише за 7 місяців. Ні, не сім років – сім місяців.
Іншими словами, коли вартість "Обленерго" вираховується для держави, щоб продати черговому олігарху – то вона дуже низька. А якщо вартість вираховується для самого олігарха, щоб покривати за наш з вами кошт його видатки – то вартість дуже висока. І та, друга вартість визначається чиновниками, "зарядженими" на корупцію.
А особливо цинічно, що власником пакету "ОдесаОблЕнерго" в 25 % мали стати російські олігархи, які вже контролюють підприємство – так звана "лужніковська група", до якої входить колишній віце-спікер Державної Думи та спецпредставник президента Путіна Олександр Бабаков.
Схематоз при проведення приватизації енергетики вже призвів до демаршу Американського агентства міжнародного розвитку та Державного департаменту США. Вони повністю закрили програму SPIGOT, яка передбачала допомогу на підтримку приватизації в Україні. Такі скандали стали частиною українських реалій, поміняти які можна лише шляхом усунення нині правлячих корупціонерів з посад. І тільки так ми зможемо змінити життя в Україні на краще.
У центрі Києва для вболівальників і туристів відкрили фан-зону Ліги Чемпіонів.
Бойові дії на Донбасі не припиняються. Двоє наших захисників поранено минулої доби.
Нові випадки захворювання на кір зафіксували у Києві.
Це могло покласти край сподіванням київської мерії відбити на туристах майже 25 мільйонів гривень, які виділили зі столичного бюджету на проведення Ліги Чемпіонів. Але ситуацію врятували самі кияни, які безкоштовно поселили у себе незнайомців.
Ліга Чемпіонів в Україні – одна з найголовніших спортивних подій року. Вона зібрала у Києві близько 100 тисяч футбольних фанатів. Одномоментно туристів приїхало настільки багато, що міжнародний аеропорт "Бориспіль" не встигав приймати літаки, якими вони летіли. Це змусило добряче понервуватися футбольних фанатів. Проте то була далеко не перша перешкода на їхньому шляху.
Наметового містечка, як під час Євро-2012, у столиці немає. А готелі змогли вмістити заледве половину вболівальників. До того ж за три тижні ціну на проживання вони підняли подекуди у 50 разів.
І що найгірше: умови, які ми пропонували як приймаюче місто, вони були просто жахливі за ці гроші. Коли здавалося за кілька сотень євро крісло стоматологічне в стоматологічному кабінеті. Ну, це взагалі сором,
– сказав активіст Віктор Килимар.
Аби допомогти вболівальникам, чоловік створив у Facebook групу Kyiv Free Couch і закликав киян безкоштовно поселити у себе туристів. Зареєструвалися близько 10 тисяч учасників. Ініціативу підхопив навіть президент. Щоправда, скільком фанам пощастило пожити у президентському домі, перша леді не впевнена.
"Ну, наскільки я знаю, ми вже розміщуємо у себе вдома 4 хлопців", – зазначила Марина Порошенко.
Коли журналісти 24 каналу спілкувалися із заступником міністра юстиції Сергієм Петуховим, вболівальники "Реал Мадриду", яких він чекав у гості, ще були у дорозі. Пізніше Сергій зустрів їх в аеропорту, привіз додому, а сам подався у велотур Чернігівщиною.
А от телеведуча Марічка Падалко і народний депутат Єгор Соболєв на усі вихідні поїхали з дітьми на дачу, залишивши квартиру вболівальникам англійського "Ліверпуля".
Головним мотиватором був наш син, який активно вболіває за команду "Ліверпуля". Він і плакав, і переживав, і сумнівався взагалі, чи хоче їхати на свій турнір у Мадрид. І тоді у нього виникла ідея, що когось з уболівальників ми поселимо у себе. І він нам дозволив прийняти тільки фанів "Ліверпуля",
– розповіла телеведуча Марічка Падалко.
Марічка приготувала гостям український борщ, Єгор склав карту визначних місць, а дівчатка лишили своїх ляльок. Гостям – Ірману та його дочці Зарі – цього достатньо.
Це фантастична можливість для фанатів "Ліверпулю" побувати у Києві. Українці дивовижно гостинні. Вони фактично відчинили двері для нас,
– розчулився Ірман.
Вболівальники "Ліверпуля" Ірман з донькою Зарою
А от журналістка Яна Конотоп та її чоловік Юрій Стець зі своїми новими мешканцями так здружилися, що й 4-годинну екскурсію Києвом влаштували, і готові святкову вечерю готувати, якщо переможе "Реал".
Хорхе і Джулі стали для нас не просто людьми, які живуть в нашій квартирі. Вони стали близькими друзями. Тому що нам є про що спілкуватися, у нас є спільні цікаві теми і постійно виникає бажання ще одне – показати старий Київ,
– поділився міністр інформаційної політики Юрій Стець.
Джулі під час такої презентації найбільше вразили церкви. Але тепер, зізнається, хоче приїхати в Україну на гастротур. Надто вже їм з чоловіком сподобалася котлета по-київськи.
"Так, ми мали квитки на матч у Києві, але якби не запрошення Юрія, для нас це було б не можливо", – зазначила фанатка "Реалу".
"Ми б ніколи не приїхали до Києва, якби не фінал. Але тепер хочемо побути тут цілий тиждень", – додав її чоловік.
Фанати "Реалу" Хорхе і Джулі зупинились на час фіналу ЛЧ у родині міністра Стеця
Відтепер 23 травня встановлено Днем морської піхоти України. А морпіхи змінили чорний берет на колір морської хвилі. Також анонсовано передачу їм БТРів-7.
Завод імені Малишева відновлює виробництво бронетранспортерів БТР-3 та БТР-4 після виконання іноземних контрактів. У підприємстві створені нові виробничі лінії.
На Чернігівщині КБ ЛУЧ спільно з іноземними партнерами провело випробування нового бойового модуля. До нього зокрема входять керовані ракети "Скіф" і система наведення.
Ізраїльська армія прийняла на озброєння 8-колісний важкий БТР "Eitan" для 12 бійців, що створений на базі танка Меркава Mk.4m.
Словаччина виділила 175 мільйонів євро на закупівлю 25 нових самохідних гаубиць Zuzana 2 і поставчання запланована до 2022 року. Водночас місцеві виробники показали новий варіант 155-міліметрової самохідної гаубиці EVA.
Ізраїль вперше в світі здійснив бойове застосування винищувачів F-35. Такі операції в Сирії пройшли вже двічі.
Двигун російського МІГ-31 під час спроби злетіти з аеродрому в Пермському краї загорівся. Інцидент минувся без жертв.
Берегова охорона Аргентини отримала два катери типу Shaldag Мк2 ізраїльського виробництва.
У австралійському місті Oсборн відбулася урочиста церемонія спуску на воду нового ракетного есмінця HMAS Sydney для місцевих ВМС. А єдиний французький авіаносець Charles de Gaulle вийшов з доку після дворічного ремонту.
У центрі Києва для вболівальників і туристів відкрили фан-зону Ліги Чемпіонів.
Столичні аеропорти всю ніч приймали чартери із футбольними фанатами. Сам Київ сьогодні перебуває під посиленою охороною поліції та Нацгвардії через фінал Ліги Чемпіонів.
Після зустрічі з Володимиром Путіним президент Франції Еммануель Макрон заявив, що санкції з Росії не знімуть без поступок Кремля на Донбасі.
У нинішнього лідера соцопитувань Юлії Тимошенко рейтинг 16%. І це найкращий показник. Інші кандидати, відстають від неї і змагаються один з одним за друге місце. На нього претендують президент Петро Порошенко, лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко, лідер "Опозиційного блоку" Юрій Бойко, а також колишній міністр оборони Анатолій Гриценко.
Якщо подивитися на інший критерій, негативного і позитивного сприйняття, то до більшості цих кандидатів люди ставляться негативно. Антирейтинг Тимошенко, за даними Київського міжнародного інституту соціології, складає 56%. У президента ситуація ще гірша. До нього скептично ставляться 71% опитуваних.
При цьому, багато виборців досі не визначились із кандидатом для себе. Але вони точно більше не хочуть бачити президентом Порошенка. Тимошенко теж не вірять. За Бойко з "Опозиційного блоку" не проголосують ніколи за жодних обставин. Тому треба шукати інші варіанти.
Останнім часом багато говорять про запит на нові обличчя. Запит – є, але нових облич, які заявили, що підуть на вибори президента у якості кандидата, поки що не має. Святослав Вакарчук, лідер рок-гурту "Океан Ельзи", міг би стати таким новим обличчям, але він мовчить. Хоча проти нього вже працюють політичні технології.
Наприклад, минулого тижня про своє бажання балотуватися у президенти заявив співак Іво Бобул. Це робиться спеціально для того, щоб Вакарчука виборці не сприймали серйозно. Але ще раз підкреслюю, Вакарчук не підтверджує, що йде на вибори.
Іво Бобул
А от Анатолій Гриценко відкрито про це говорить. І закликає усі демократичні сили об'єднатися і висунути єдиного кандидата на президентських виборах. Сам він готовий стати таким кандидатом. І у нього є шанс показати непоганий результат. Гриценка виборці сприймають доволі нейтрально. Його негативний рейтинг усього 20%. Це найкращий показник серед чинних політиків.
Але Гриценко – це не нове обличчя. Він тричі був міністром оборони. Працював в урядах Юлії Тимошенко, Юрія Єханурова і Віктора Януковича. Був депутатом парламенту від блоку "Наша Україна-Народна самооборона", а пізніше від ВО "Батьківщина".
На виборах президента 2014 року, Гриценко посів четверте місце і набрав 5,5% голосів. І це непоганий результат. Усі соцопитування тоді прогнозували, що його партія "Громадянська позиція" потрапить до Верховної Ради. Та вона не змогла подолати прохідний бар'єр.
Анатолій Гриценко
Зараз Гриценко намагається виправити ситуацію і покращити попередні показники. Його плюс у тому, що у порівнянні з іншими старожилами політики, він себе не дискредитував. До того ж, Гриценко не пов'язаний із олігархами, але мінусів у полковника теж багато.
Він досі залишається єдиною широко впізнаваною фігурою партії "Громадянська позиція". У нього проблеми з командою. Як кажуть люди, які добре знають колишнього міністра оборони, з ним дуже складно працювати. Гриценко слухає переважно себе і не сприймає альтернативних точок зору.
Та зараз лідер "Громадянської позиції" намагається об'єднати партнерів. До нього вже приєднався колишній депутат БПП Єгор Фірсов. На спільних зустрічах у регіонах з ним виступали Микола Катеренчук і Дмитро Добродомов. Але інші партнери, такі, як партія "Демальянс", "Хвиля" Віктора Чумака, "Рух нових сил" Саакашвілі та партія "Самопоміч" не поспішають підтримувати Гриценка.
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що переговорів про об'єднання "Громадянської позиції" і "Самопомочі" у єдину партію не було і не буде. "Самопоміч" братиме участь і в президентських, і в парламентських виборах. Про формат участі стане відомо восени.
Віктор Чумак погоджується з Гриценком. Він теж думає, що має бути єдиний кандидат від демократичних сил на президентських виборах. Але з прізвищем треба зачекати. Рейтинги і обставини можуть змінитися. "Демальянс" каже, що діалог між партіями є, але у процес конкретних переговорів, ще потенційні партнери не зайшли.
Віктор Чумак
Гриценко хоче об'єднати усіх, та як бачимо, це не так просто. Для Гриценка вибори наступного року надзвичайно важливі. Якщо він знову покаже, що "непрохідний", виборці сприйматимуть його, як політичного пенсіонера, а не новий шанс на зміну країни. Тому Анатолію Гриценку нарешті треба навчитися працювати у команді. Від цього залежатиме, хто і як до нього приєднається на виборах.
Українські війська просунулись уперед під окупованим Докучаєвськом і зайняли ключові висоти на фронті.
Володимир Путін вважає, якщо у Альянс приймуть ще й Україну, то ракети й радари військ НАТО ще більше загрожуватимуть Росії.
У центрі Києва для вболівальників і туристів відкрили фан-зону Ліги Чемпіонів.
Столичні аеропорти всю ніч приймали чартери із футбольними фанатами. Сам Київ сьогодні перебуває під посиленою охороною поліції та Нацгвардії через фінал Ліги Чемпіонів.
Після зустрічі з Володимиром Путіним президент Франції Еммануель Макрон заявив, що санкції з Росії не знімуть без поступок Кремля на Донбасі.
Навіть великі авторитетні видання помиляються. Ця теза нам знадобиться, адже далі мова піде про найгучніший скандал тижня – хабар Адміністрації президента юристу Трампа.
BBC опублікувало надгучну новину. У червні 2017 року президент України Петро Порошенко зустрівся з президентом США Дональдом Трампом. Короткі переговори, спільне фото, потискання рук – протокол.
Зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом
Проблема в тому, що офіційними каналами вдалось домовитись лише про те, щоб тихенько завести Порошенка у кабінет до Трампа під час наради і зробити фото. Що відверто принизливо і неефективно. Тому через хитрий ланцюжок, адміністрація президента за допомогою лояльного до Порошенка нардепа приєднала американський благодійний фонд, який познайомив їх ще з кимось і зрештою вийшли на адвоката Трампа. Який за 600 тисяч доларів збільшив час зустрічі до тієї відмітки, за якою її вже можна назвати переговорами.
В АП одразу заявили, що все брехня. Чим створили класичну ситуацію слово проти слова. От тільки в одному випадку це слово ВВС, а в іншому слово адміністрації президента.
Ключова проблема в тому, що в обох випадках доведеться все ж таки вірити на слово, адже доказів не буде.
Описане ВВС цілком вкладається в традиційний метод вирішення питань. Зрештою, якщо обійти правила вартує всього лише півмільйона доларів, то в чому взагалі проблема? Тим більше, наполягають симпатики президента, це були вкрай ефективні переговори. Україна після них отримала "Джавеліни". Це велика міжнародна політика, і якщо Порошенко зі своєї кишені виклав півмільйона доларів на користь всій країні, то йому лише подяка.
Але проблема є. По-перше, йдеться про великий хабар оточенню президента США. А по-друге, йдеться про хабар за організацію зустрічі в країні, де узаконений лобізм.
Парадокс в тому, що заплатити за організацію зустрічі з Трампом – можна, але спеціальній людині, внесеній в перелік офіційних лобістів. Такий самий платіж не офіційному лобісту – скандал, кримінальне переслідування, тюремне ув'язнення.
Піти неймовірно ризикованим шляхом хабара за кількахвилинну зустріч, коли є можливість офіційного лобіювання можна. Як герой "Золотого теля" Шура Балаганов, який отримавши значний капітал попався на крадіжці порожнього гаманця у трамваї.
Є ще варіант, що офіційні лобісти та протокольні посольські канали не впорались. Але в цьому випадку якось дивно приписувати отримані у США ракетні комплекси саме цій зустрічі. Це як, спочатку Трамп її настільки не хотів, що довелось його адвокату платити посекундно за тарифами роумінгу. Але за коротку розмову Порошенко так його причарував, може навіть перерізав кілька привезених з собою стрічок, що США погодились на все.
Скандальності публікації ВВС додає тонкий акцент в статті на те, що після того візиту в Україні НАБУ припинило розслідування справи іншого діяча з оточення Трампа – Пола Манафорта, який фігурує у чорній бухгалтерії Януковича. І тут вже питання не лише до Порошенка.
Пол Манафорт
Головне, що ця історія продемонструвала, що неповага до правил – не працює. Що розвинуті інституції відрізняють лобізм від хабара.
Результатом подібної неперебірливості цілком може стати колосального масштабу скандал. З втратами на тій самій зовнішньополітичній арені, заради прожекторів якої все власне і робилось.
Підконтрольні Кремлю місцева влада віддає узбережжя в оренду російським організаціям і підприємцям, а ті їх загороджують і встановлюють паркани.
Одним із них є "Чорномор'я", який колись належав Службі безпеки України, а тепер його привласнила ФСБ Росії. Місцеві жителі розповідають, що більшість пляжів були закритими завжди, однак цьогоріч парканів стало ще більше.
На трикілометровому шляху від Ялти до Лівадії лише чотири вільних пляжа. Жителі бояться, що і їх відберуть. До прикладу, частину лівадійського пляжу віддали в оренду на облаштування санаторію Кірова.
Ще один санаторій належить дружині колишнього нардепа Олега Царьова, який у 2014 році втік з України і оселився в Криму.
Повний випуск програми "Крим Реалії" дивіться сьогодні на 24 каналі о 18:00. Не пропустіть!
Українець не лише впорався із мішенями найкраще із всіх учасників на 10-метровій дистанції.
Омельчук зумів набрати у підсумку 243,6 бала, що стало новим світовим рекордом.
Загалом же на шляху до здобуття золотої нагороди наш спортсмен здійснив лише чотири постріли, що важили менше 10 балів.
Інженерний хист виявив ще змалку. Батько Стіва – вихідець з буковинської родини емігрантів, працював над ракетною програмою компанії Lockheed.
На звичайному аркуші паперу пояснював 4-річному синові, як працює тогочасна техніка. Не дивно, що вже в 11 років Возняк самостійно майструє радіо, а підлітком виграє олімпіади з математики. Ось у цей період і почнуть з'являтись його перші творіння. Спершу – пристрій для безкоштовних, а отже, нелегальних дзвінків. Стів навіть якось додзвонився у Ватикан і, видаючи себе за американського дипломата, мало не поговорив з Папою.
Далі вигадав сервіс із телефонними жартами – просто орендував автовідповідач і щодня записував на нього нові повідомлення. Приблизно в цей час він познайомився зі Стівом Джобсом. Той був на 5 років молодший, але вже тоді мав хороші бізнесові навички. Усе, що придумував один Стів, інший знав, як продати.
Стів Джобс і Стів Возняк
Розчарувавшись у класичній університетській освіті, Возняк уже після першого курсу бере академвідпустку та влаштовується у фірму Hewlett-Packard. Тут йому довірили розробляти науковий калькулятор, який мав нарешті витіснити логарифмічну лінійку. У компанії був власний комп'ютер, от тільки до нього стояла черга з 80 інженерів. Так зароджувались ідеї про ПК.
Ночами після роботи Стів розписує інженерні рішення і комп'ютерний код. Після того, як він показав свої креслення Джобсу, хлопці наважуються спробувати. Для стартового капіталу Возняк продав свій калькулятор, Джобс – фургон і, виручивши 1300 доларів, починають у вже пустому гаражі Джобса розробляти комп'ютер.
Обов'язки розділили: за Возняком уся інженерія, а за Джобсом – пошук деталей для плати та клієнтів. Коли прототип був готовий, Возняк запропонував Hewlett-Packard виготовляти для них такі моделі, але їх ідея не зацікавила. 1 квітня 1976 року хлопці офіційно відкрили свою фірму Apple, і незабаром представили модель Apple 1 вартістю 666 доларів 66 центів. Цей комп'ютер вражав своєю компактністю.
Яким способом Джобс переконав Возняка взятись розробити нову модель – дивіться у програмі.
Бажання президента Порошенка використовувати владу для власного збагачення, але при цьому купатися в променях слави та позитивного піару, зіграли з ним злий жарт.
Через чотири роки після перемоги на виборах президента очевидно, що він не вирішив і не вирішить ключову проблему свого правління. Це конфлікт інтересів, у якому опинився Порошенко – бути одночасно бізнесменом і державним діячем. Що виродилося у системну проблему. Не тільки для нього, а для всіх нас, для країни.
Петро Порошенко
Деякі реформи так і не були завершені, інші – навіть не розпочиналися, в багатьох випадках цей процес перетворився на симуляцію змін, але головне, свою владу він використав для наповнення власного общака та створення нового клану – імені Порошенка.
Ідучи на вибори, Порошенко обіцяв "повне перезавантаження влади" та "вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками". Насправді нічого цього не відбулося. Частина його оточення – це колишні регіонали, частина – це нові корупціонери, які за цінностями та ідеалами мало чим відрізняються від команди колишнього президента-втікача.
Заради особистої наживи вони готові знищувати антикорупційні органи та карати громадських активістів законом про електронні декларації, що списаний з рецептів Путіна по приборканню громадянського суспільства.
Вони готові давати вказівки судам та прокуратурі, щоб отримати преференції для свого бізнесу або переслідування опозиції. Вони створили свою фабрику інтернет-тролів та влаштовують полювання на відьом проти критиків влади.
Так, два роки тому головною небезпекою для Порошенка був мер Львова Андрій Садовий, для дискредитації якого інспірували сміттєвий скандал.
Рік тому головною мішенню Банкової став Михайло Саакашвілі, якого атакували справою про громадянства. А зараз, у 2018 році, всі сили панівного клану кинуто проти Анатолія Гриценка, який вийшов у трійку лідерів виборчих перегонів.
Небезпека для Порошенка полягає в тому, що Гриценко двічі перейшов дорогу чинному гаранту в електоральному плані. По-перше, він займає ліберальну нішу, під гаслами якої чинний президент обрався на свій перший термін, але Порошенко втратив довіру цього електорату. По-друге, Гриценко витісняє Порошенка з ніші мілітаристично орієнтованих виборців, яку президент хоче використати як нове ядро для переобрання на другий термін.
Тому вже найближчим часом можна прогнозувати цілу серію атак на Гриценка, оскільки негативна динаміка рейтингів Порошенка не залишає йому іншого вибору.
Днями екс-заступник глави СБУ Віктор Трепак публічно оголосив про розроблену на Банковій спецоперацію проти Гриценка.
За словами Трепака, в основу дискредитації Гриценка буде покладено кримінальне провадження стосовно подій більше ніж десятирічної давнини, коли він обіймав посаду міністра оборони у 2005-2007 роках. За сценарієм, спочатку має включитися комітет Пашинського, який опікується питаннями оборони і безпеки. Ініціювавши перевірки правоохоронних органів, вони мають передати пас генпрокуратурі.
Анатолій Гриценко
Тим часом, щоб повернути прихильність виборців, Порошенко вдається до найрізноманітніших маніпуляцій. Він не лише подорожує країною, відкриваючи збудовані коштом бюджету об'єкти інфраструктури. Нещодавно рівень його піару опустився до запуску фельдшерсько-акушерського пункту в Київській області. Звичайно, новий ФАП – це важливо! Але хіба це рівень глави держави та верховного головнокомандувача країни, що воює?
Намагаючись пропіаритися на запуску в Україні мобільного зв'язку 4G, Порошенко прийшов на аукціон з продажу ліцензій, чим порушив його перебіг. Як зізнався керівник компанії "Київстар" Петро Чернишов, він був шокований тим, як президент України не просто був присутній на торгах, що не належить до його повноважень, своєю появою Порошенко фактично "зупинив аукціон".
Ще більше обурення викликають нещодавній ролик Порошенка з нагоди дня Європи. Не зрозуміло, по якому праву він використав у своїй рекламі айтішний кластер UNIT.City або великий український старт-ап MacPaw.
Це приватні інвестиції, які стали можливими швидше всупереч, а не завдяки керівним нині псевдо-елітам. Найкращою рекламою Порошенка з нагоди Дня Європи стали б антикорупційний суд, новий Виборчий кодекс та фотографія трьох друзів-корупціонерів за ґратами.
У підсумку, розпорошивши свій фокус уваги, Порошенко постійно стикається з проблемами в тих сферах, які належать до його прямого мандату.
Ідеться про міжнародні відносини, де Україна дедалі частіше стикається з нерозумінням країн-сусідів. Або про питання безпеки, обіцяне завершення АТО відбулося лише на папері, а звільнення українських заручників з російського полону відбувається за залишковим принципом, що днями вилилося в протести на Банковій через недостатню увагу до справи Олега Сенцова.
Усі ці історії було неможливо уявити навіть у страшному сні чотири роки тому, коли сповнений сподівань та ентузіазму, Порошенко обрався президентом. Чи хочуть громадяни України мати такого керівника держави на другий термін? Питання, відповідь на яке чекати з кожним днем стає все менше.
У Києві повідомили про замінування.
Прикордонники не пустили російських фанів в Україну.
Томос про автокефалію готовий.
Олег Сенцов голодує 13 добу, пам'ятати про це і звільнити його вимагають українські письменники та сценаристи, які провели акцію під Посольством Росії в Києві.
Підконтрольна Кремлю місцева влада віддає узбережжя в оренду російським організаціям і підприємцям, а ті їх загороджують і встановлюють паркани.
Голова Закарпатської обласної держадміністрації Геннадій Москаль розповів, що ФСБ Росії розколола кримських татар, щоб захопити півострів Крим.
Росіянина Олександра Бившева обурила анексія Криму і він написав вірш українським патріотам, який опублікував в інтернеті. Тепер чоловіка звинувачують в екстремізмі і йому загрожує чотири роки в'язниці.
Ведучий:
Журналіст "Радіо Свобода" Дмитро Євчин.
Ляшко переконаний, що тепленьке місце на Банковій дістанеться саме йому.
"Брудний та смердючий" міністр інфраструктури Омелян.
Генпрокурор Луценко, вирішив полетіти туди, де не буде Ляшка.
Радикальні плани Добкіна.
Руйнівниця міфів Супрун.
Вболівальники "Ліверпуля" та "Реала" готуються до фіналу ЛЧ.
Ситуація на фронті, поранені двоє українських військових.
Спалах кору у закарпатській школі.
Червоні футболки та скрізь англійська мова – саме так сьогодні виглядав район площі Льва Толстого у Києві. Здається, парк Шевченка у середмісті столиці перетворився на такий собі маленький "Ліверпуль".
26 травня в Київ доїхали вже всі вболівальники обох команд, які планували потрапити на фінал Ліги Чемпіонів. Один хлопець, Мел з Англії, діставався української столиці власною машиною. Їхав аж 36 годин через усю Європу: через Бельгію, Люксембург, Албанію, Австрію та Румунію.
Мел, вболівальник "Ліверпуля"
Вболівальники "Ліверпуля" не приховують, що у захваті від української столиці.
Ми дуже добре проводимо тут час. Готель, щоправда, не дуже, але зустрічають нас тут фантастично. Уявляєте, чоловіки та жінки в метро поступаються йому місцем (дитині – 24 Канал)!
– захопливо розповів вболівальник "Ліверпуля".
Вболівальник "Ліверпуля" з дитиною
Зовсім поруч, на Хрещатику вже спільна для вболівальників "Реалу" та "Ліверпуля" фан-зона. Іспанці, здається, також почувають себе добре в столиці України, та впевнені, що сьогодні буде чудова гра, але переможе "Реал".
Жодних сутичок, чи бодай натяку на ворожнечу, тут немає. Англійці та іспанці мирно відпочивають: п'ють та співають. Сподіваємось, так буде і після матчу, коли одна з команд програє. А Києвом здається ще не один день буде гуляти відлуння фанатських пісень.
У всьому винен Льошка Навальний.
Марсіанська епопея Рогозіна.
Звичка Володимира Путіна.
Навіщо старатись для людей, якщо щасливих росіян можна намалювати.
Російські нардепи мають свої методи виховання дітей.
Якби історія про Ноя відбувалась у російській Пензі, на цьому моменті точно і закінчилось би людство.
Марсіанська епопея Рогозіна.
У всьому винен Льошка Навальний.
Найрадісніші свята для росіян – це День побєди та інавгурація Путіна.
Наталія Поклонська розпочала мистецьку війну.
Знову спалах кору в Україні.
У Києві на годину закривали метро через повідомлення про мінування.
Ситуація на фронті, двоє українських військових поранено.
Про це у прямому ефірі 24 Каналу розповіла журналістка Олена Кук.
"Тут справжнє футбольне божевілля", – запевнила Оленка.
З різних сторін до стадіону надходили величезні натовпи фанів "Реалу" та "Ліверпуля". Всі вони співали пісень та переодягалися. Також вона розповіла, що перед тим, як йти на стадіон, вболівальники, які приїхали з різних куточків світу, мали можливість залишити свої речі у спеціально відведених місцях.
"Я приїхав із самої Південної Африки, щоб побачити цю гру. Я їхав сюди аж 36 годин із трьома пересадками по дорозі. І тому в мене стільки різного одягу і сумок. Я їх вирішив залишити тут, аби вільно потрапити на матч, і не загубити речі дорогою назад", – розповів вболівальник Маркус.
Вболівальник Маркус
Організатори станції зберігання речей розповіли, що охочих скористатись послугою було безліч. Також перед матчем виникли невеликі проблеми зі світлом на стадіоні. Одна сторона стадіону була трішки більше освітлена за іншу.
Загалом, атмосфера перед матчем була позитивна, а вболівальники різних команд не зволікали ні секунди й щоразу намагались потрапити в кадр разом із кореспонденткою 24 Каналу.
Кумедні кадри з вболівальниками
Ні секунди без фанів
Кожен хоче потрапити у кадр
Кореспондентка в обіймах фанів
Усі вболівальники позитивно налаштовані
Такі гроші українському президенту начебто довелося викласти задля того, щоб мати повноцінну зустріч з господарем Білого дому, оскільки українське посольство в США, ніяк не могло про таку зустріч домовитись.
Адміністрація президента Порошенка все спростувала, назвавши матеріал британських журналістів брехнею і фейком, і навіть пригрозила судом. Втім, в такій ситуації в справу вступає репутація, а вона, як-то кажуть, з роками поступово цементується.
Чи могли журналісти авторитетного британського медіа помилитися, опублікувавши неперевірену інформацію? Така ймовірність, звісно, є, хоча і не велика. Чи могло оточення президента Порошенка заплатити гроші за вирішення своїх питань? Така ймовірність є, при чому, знаючи репутацію і президента і його ближнього кола – ймовірність досить висока.
Відтак, якщо український президент і справді передав гроші адвокату Трампа, то особисто мене хвилює наступне питання: а звідки ці гроші? Бо якщо це гроші бюджетні, тобто наші з вами, то ми щось не бачили прозорої процедури витрачання цих грошей.
Зокрема, де інформація про тендер на закупівлю послуг із лоббіювання інтересів українського президента в США? Такого тендеру не було. Відтак, якщо бюджетні гроші витрачені з порушенням законодавства про закупівлі – це корупція і кримінальний злочин.
Якщо ж президент на купівлю зустрічі з Трампом виділив власні гроші – то чому ця витрата не вказана в його електронній декларації? Тоді це теж, корупція і враховуючи розмір суми – кримінальний злочин. Якщо ж не перший і не другий варіант, а за українського президента ці гроші заплатив хтось інший – і це корупція і кримінальний злочин, оскільки йдеться про підкуп українського посадовця.
Тому, як не крути, якщо наведена британськими журналістами інформація правдива, українському президенту в жодному разі не уникнути ролі підозрюваного в кримінальному провадженні. Ну, не сьогодні, зрозуміло, а одразу після завершення повноважень, коли він втратить імунітет і стане звичайним українським громадянином.
Втім, ще одним кримінальним провадженням більше, одним менше – навряд чи настільки важливо для президента. Адже, існує ще цілих чотири кримінальні справи, де цілком може сплисти ім'я Петра Порошенка в якості підозрюваного.
Нагадаю, раніше Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження по так званій справі "Роттердам+". Історія відома, детективи підозрюють, що колишній менеджер корпорації "Рошен" і керівник Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг Дмитро Вовк міг штучно підняти тарифи на електроенергію, чим дати можливість заробити і олігарху Ахметову, і фінансистам Порошенка, які перед цим потужно вклались грошима в облігації ахметівського холдингу "ДТЕК". І тут, очевидно, не могло обійтися без згоди і відома людини, яка стояла над цією історією, а саме – президента Порошенка.
Дмитро Вовк
Друге кримінальне провадження, яке розслідується НАБУ – це закупівля газу у сумнівних фірм державним підприємством Одеський припортовий завод. В цьому провадженні вже з'явилося ім'я наближеного до президента народного депутата від БПП Олександра Грановського. Але, навіть його впливу навряд чи вистачило б, щоб керувати закупівлями цього велетенського державного підприємства без відома глави держави. Тому, і в цьому випадку Петро Порошенко теж може бути пов'язаний зі справою припортового заводу.
Третє кримінальне провадження НАБУ – це відома справа Романа Насірова, якого звинувачують в тому, що він дозволив депутату-втікачу Онищенку не платити ренту з видобутку з газу на 2 мільярди гривень. Але Онищенко вже заявив, що сам Насіров не вирішував такі масштабні питання і діяв за вказівкою Президента України.
Ну і нарешті, остання в чинному переліку, але, можливо, не остання в цілому – справа про підкуп народних депутатів, яку раніше порушило Антикорупційне бюро. І по якій з'являється все більше подробиць. Там теж кінцевим обвинуваченим може стати чинний президент, тому що начебто саме за його вказівками, голосування у Верховній Раді могло купуватися за великі гроші.
Роман Насіров
Тож тепер зрозуміло, чому президент та його політична сила у відповідь на вимогу створити незалежний Антикорупційний суд розповідають про втручання в державний суверенітет. Адже не вони підбиратимуть там суддів. І за умови створення справді незалежного Антикорупційного суду і глава держави і його друзі можуть стати першими серйозними клієнтами цієї установи.
Втім, як ми тепер бачимо, після скандалу із можливою купівлею зустрічі з Трампом, навіть якщо в Україні і не створять нормальний Антикорупційний суд, наші можновладці можуть отримати статус підозрюваних і у федеральному суді США. Бодай, в американської юстиції досвід таких покарань є, згадати хоча б справу Лазаренка. Втім, нам би хотілося не виносити сміття з хати, і з українськими корупціонерами розбиратися тут.
Мораторій на продаж землі – незаконний. Таке рішення цього тижня виніс Європейський суд з прав людини. Позов подали звичайні пенсіонери, які хотіли би продати свої паї.
Пенсіонер Віктор Цицюра живе у Тернополі. Від матері колись успадкував 3 гектари землі. Хотів би її продати, однак через мораторій зробити цього не може.
Держава повинна мені компенсувати ту вартість, яку б я отримав, якби цією землею міг володіти або продати,
– розповів позивач до держави Віктор Цицюра.
Виборювати свої права вирішив у Європейському суді з прав людини. Декілька років збирав докази і таки виграв. 22 травня суд у Страсбурзі визнав мораторій на продаж сільськогосподарських земель, який діє в Україні ось вже 18-й рік – неправомірним. Увесь цей час 7 мільйонів селян мали можливість лише за безцінь здавати землю в оренду або ж продавати за копійки на чорному ринку.
Віктор Цицюра просив про 30 тисяч доларів компенсації. Однак, це прохання суд відхилив. Поки що зобов'язав уряд та депутатів якнайшвидше знайти баланс між інтересами дежрави та власників паїв. Якщо ж проблеми не вирішать, то наступні позивачі таки можуть вибороти гроші. І ці судові рішення, якщо їх буде багато, коштуватимуть державі не один мільйон гривень.
10 тисяч доларів, а то й більше – стільки б міг коштувати гектар української землі. Адже наші чорноземи одні з найродючіших у світі. Натомість, зараз вартість катастрофічно занижена – 1 тисяча доларів за гектар. А звідси несправедлива ціна за оренду. Через це власники паїв щорічно недоотримують близько 3 мільярди доларів. А бюджет країни лише торік втратив 60 мільйонів. І це лише офіційні дані. Адже 75% ріллі досі не зареєстровані в Земельному кадастрі і не обліковуються.
Я не знаю чи рахували сумарні втрати, проте коли ми говоримо щорічні – це нам коштує 1-1,5% ВВП, це більше ніж 1 мільярд доларів на рік. Кредитори і громадськість повинні тиснути на владу для того, щоб мораторій нарешті закінчився, іншого шляху немає, – фінансовий аналітик Dragon Capital Сергій Фурса.
Для порівняння, влітку Україна знову попросить у МВФ позику – майже 2 мільярди доларів. Хоча могла їх просто заробити завдяки інвестиціям у земельний фонд. Якщо говорити про дрібний та середній бізнес – він також виграє від зняття мораторію. Адже зможе на своїх гектарах будувати тваринницькі комплекси чи сучасну систему поливу зернових, не побоюючись, що інвестовані у бізнес гроші зникнуть разом із землею, яку вони орендують.
Мораторій на землю вигідний лише великим агрохолдингам і олігархам, наближеним до влади. Які часто навіть не платять за землю, якою користуються, ні селянам, ні державі. А ще політикам, які мають дивіденди перед виборами від чергової спекуляції на тему "всю землю розкуплять і чорноземи вивезуть".
Однак, поки що за права борються одиниці. Тож влада цілком може відкинути питання створення ринку землі до 2020 року. А після після парламентських та президентських виборів депутати знову сипатимуть обіцянками скасувати мораторій.
Лариса Гольник – це суддя, яка не лише відмовилась від хабаря за рішення на користь мера Полтави Мамая, але й задокументувала пропозицію хабаря і тепер домагається покарання мера. За це вона зазнає системного цькування та переслідування. Дуже активним у цькуванні Гольник був саме Струков, який спершу використовував свої службові повноваження для атак на суддю, а потім перейшов до публічних принижень і, навіть, рукоприкладства.
Лариса Гольник з метою захисту зверталась до зборів суддів свого суду, прокуратури, Ради суддів України, до Національного агентства з питань запобігання корупції. Рада суддів та НАЗК підтримало Гольник. НАЗК навіть винесло відповідний припис, а Рада суддів їздила з перевіркою до суду і підтвердила незаконність дій Струкова.
Проте, усі ці рішення НАЗК та Ради суддів не мали жодного впливу на Струкова. Він продовжував безкарно переслідувати Гольник. Єдиний орган який реально може покарати Струкова – це Вища рада правосуддя. 23 травня, рада нарешті розглянула скаргу на Струкова і визначилась з покаранням. За усі ці дії він отримав сувору догану.
Суддя Струков
Саме так, за тривале переслідування викривача корупції з рукоприкладством та публічними образами, за незаконне використання службового становища, за культивування кругової поруки голова суду отримав знущально м'яке покарання – сувору догану. Але це не найгірше у цій історії. Одночасно зі Струковим покарання зазнала і сама Лариса Гольник.
Вона теж отримала догану, тільки не сувору, а звичайну. І отримала її саме за те, що активно добивалась покарання корупціонерів та інформувала про це суспільство через Facebook. Більше того, пані Ларису покарали за те, що її підтримують рідні та громадськість. Не вірите ? Я й сам не вірив поки не побачив Ухвали дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. А у ній чітко розписано у чому палата бачить порушення судді Гольник.
По перше, суддю-викривача звинувачують у порушенні трудової дисципліни. Лариса Гольник з 2015 року без повноважень і не здійснює правосуддя. Вільний час вона використовувала для супроводу справи Мамая та саморозвитку. Зокрема, суддя взяла участь у засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання корупції, семінарі всесвітньо відомого Інституту Аспена, Ялтинській конференції YES.
Так от, палата вбачає порушення у тому, що Гольник відлучалась з робочого місця для участі у цих заходах без дозволу голови суду. Саме так – без дозволу Струкова, який її переслідує. До речі, Гольник завжди запитувала цей дозвіл і завжди отримувала відмову. Вона виявилась єдиною суддею свого суду, за якою так пильно стежили і складали акт на кожну її відсутність на робочому місці.
Ці дії голови суду були елементом переслідування Гольник і визнані Радою суддів незаконними. Але для Вищої ради правосуддя це не стало аргументом. Другою підставою для покарання Гольник став її пост у Facebook річної давності, де вона висловилась, що судді її суду "покірні, мов ті вівці". Цей пост був її реакцією на результати загальних зборів суддів, на яких розглядались незаконні дії Струкова.
На цих зборах судді могли хоча б висловитись про припинення переслідувань Гольник, натомість фактично підтримали саме Струкова. Це був класичний прояв кругової поруки та страху перед своїм багаторічним головою. Саме ці явища є основою корупції у судах, відчуття безкарності та головним гальмом усіх намагань змінити судову систему. Тому, наприклад, Громадська рада доброчесності визнавала недоброчесним таке мовчання і закликала суддів повідомляти та активно протидіяти ганебним явищам у судах.
Але Вища рада правосуддя вважає інакше та робить усе, щоб дійсно перетворити суддів на покірних овець та змусити їх мовчати. Задля цього готові навіть на порушення фундаментального права на свободу слова, яке гарантоване статтею 10 Європейської конценції. Покарання за пост судді у Facebook є очевидним порушенням свободи слова та суперечить багаточисельній практиці Європейського суду з прав людини.
Далі ще гірше. Вища рада правосуддя вирішила покарати Гольник за те, що її підтримують родичі та громадськість. Це не вкладається в голову, але суддю звинувачують у тому, що її чоловік теж пише пости у Facebook, які не подобаються Струкову. Зокрема в Ухвалі згадується репост Ігорем Гавриленком коментаря невідомої особи, яка радить зробити з Струковим те, що зображено на відомій картині Давида Герарда "Здирання шкури з продажного судді".
"Здирання шкури з продажного судді"
До речі, відомий факт, що Генпрокурор Юрій Луценко цією картиною ілюстрував одну з своїх офіційних заяв. Але що дозволено Генпрокурору не дозволено чоловікові судді-викривача. Ну і апофеозом стало звинувачення Гольник у тому, що на збори суддів прийшли медіа та громадськість, яка у відповідь на відмову Струкова провести збори викрикували "Ганьба" і "Судді – майте гідність".
Тобто Вища рада правосуддя створила прецедент відповідальності судді за її підтримку суспільством. Такого не було навіть за Януковича.Якщо підсумувати, то покаранням Гольник та умовним покаранням Струкова Рада дала потужний сигнал усім суддям, що не варто йти проти системи. Не можна навіть говорити про проблеми у судах, а підтримка громадськості та медіа створить для Вас лише додаткові проблеми.
Натомість ті, хто протидіє суддям-викривачам отримають потужну підтримку системи і їм не варто боятись покарання. Вища рада правосуддя прямо натякає – от взяла би Гольник хабар, не перечила би волі голови суду, не говорила би про ганебні явища у судах, не закликала би інших суддів не мовчати, то не мала би жодних проблем. Особливим цинізмом ситуації є те, що доповідачем по справах Гольник був відомий Павло Гречківський, якого зараз судять за посередництво у дачі хабаря розміром 500 000 доларів.
Павло Гречківський
Тобто людина, яку звинувачують у корупції перевіряла людину, яка є викривачем корупції. А потім цей член Вищої ради правосуддя буде ще приймати остаточне рішення про призначення суддів Антикорупційного суду. Зате Лариса Гольник вже не зможе взяти участь у конкурсі до цього суду. До речі, Павло Гречківський також є секретарем Ради адвокатів України. А вже через день після оголошення догани Ларисі Гольник, кваліфікаційно дисциплінарна комісія адвокатури винесла попередження вже мені, як адвокату.
Підставою для покарання теж став пост у Facebook, де я розповів про реакцію суддів на обшуки НАБУ у голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Тобто система завдає потужного удару у відповідь та хоче примусити нас мовчати. Але ми мовчати точно не будемо та продовжуємо боротьбу за чесні суди. І справедливість однозначно переможе.
Мадридський "Реал" виграв Лігу чемпіонів.
Комунальники цілу ніч прибирали Київ від сміття.
Перинатальний центр у Львові досі не запрацював після офіційного відкриття президентом Порошенком.
Про це повідомив кореспондент в ефірі 24 каналу.
За його словами, Київ зустрічає свій День народження чистим завдяки комунальникам. У парку Шевченка усюди лежали пляшки та недопалки, зараз же все прибрано і красиво. Британські фани були шоковані тим, що київські комунальники змогли прибрати парк та його околиці, а також фонтан, який в інтернеті нарікли "пивним". Вчора він був схожий на величезний кухоль пива, у якому плавали пляшки.
Ось так виглядав Київ вчора, 26 травня, після "прогулянки" фанів парком:
П'ять років ремонтів та відкладених дедлайнів, і врешті на урочисте відкриття приїхав Президент. Львівський перинальний центр відкрили 20 квітня. Та високі чиновники поїхали, а кабінети та палати досі порожні. Приймати пацієнтів, центр, як виявилося, не готовий, бо відремонтували його з порушеннями. Їх 22 травня виявила обласна комісія: десь не працює кран, десь затерта побілка. Є й серйозніші проблеми: неправильно облаштували кімнату для зберігання наркотичних речовин, рентген-кабінет і центральне стерилізаційне відділення.
У приймальні встановили настільки вузькі двері, де не вміщається каталка. Винних знайшли того ж дня. Колишню головну лікарку, її заступника та двох завідувачів відділень звільнили з роботи, бо, мовляв, вони не простежили за ремонтом.
Я – лікар анастезіолог. Я знаю свою роботу, я будівельних робіт не знаю, і думаю, що це перекладання і роблення лікарів цапами відбувайлами в цій ситуації,
– зазначив лікар-анестезіолог Олександр Лехновський.
Звільнених лікарів підтримали їхні колеги. І прийшли з пікетом до обласної державної адміністрації. В обласній адміністрації медиків підтримали. Вже зараз дверний прохід розширили, у кімнаті, де мають зберігати наркотичні речовини, стіни укріплюють металевим каркасом, а от стерилізаційне відділення доведеться переробити.
Немає належного підключення води, немає змонтованих трапів, щоб вода витікала, немає належного покриття стін. Це має бути водоемульсійна фарба, яка не змивається, яку можна мити, або крити то все плиткою,
– зазначив в.о. директора обласного клінічного перинатального центру Ігор Потапов.
Тому інструменти на стерилізацію перинатальний возитиме в інший медичний заклад. Тим часом звільнені лікарі наголошують: на помилки будівельникам вказували постійно. Навіть скаржились у департамент на їхню роботу. Тепер своє право працювати у центрі доводитимуть у суді.
Для контролю за обігом валюти та виведенням коштів з країни існує 2 методи. Розвинені країни використовують ринковий метод: контрольовані іноземні компанії. Це означає, що якщо українець має компанію за кордоном, то він це декларує, і якщо його компанія в офшорній юрисдикції, не платить там податків, то власник платить податки в Україні.
У нас свій особливий шлях – адміністративні радянські правила. Жорсткі, подекуди ручні методи, від яких страждають підприємці, які здійснюють експортно-імпортні операції, і при покупці валюти в побутових цілях теж не все є зручним. Звичайно добре, що в нас вже є паспорт, і в кожного не вимагають його в обмінниках, як це було при Януковичі, але ці застарілі радянські правила вже давно потрібно змінювати.
Давайте розглянемо деякі обмеження, які існують для підприємців – суб'єктів зовнішньо-економічноі діяльності:
1. Строки здійснення розрахунків
Нещодавно я хотіла собі придбати до Дня вишиванки виріб української дизайнерки. 90% своїх виробів вона експортує. Вони продаються в кращих універмагах світу – в Парижі, Лондоні, Нью-Йорку. Товар віддається на комісію в універмаги світу під реалізацію. Але наше законодавство трактує це як експорт з обов'язковістю сплати за товар валютних коштів протягом 90 чи 180 днів в залежності від періоду з моменту, коли товар перетнув кордон Украіни. Ані НБУ, ані податкову не цікавить, що цей виріб, ще не проданий і відповідно універмаг не перерахує за нього кошти в Україну.
То ж не дивно що наші підприємці відкривають компанії за кордоном, тримають там товар, щоб обійти застарілі радянські правила, адже інакше вони просто не зможуть проводити свою діяльність.
2. Обов'язковий продаж валюти
Якщо ви підприємець, експортуєте товар в інші країни, то вам надходить валюта. І ви примусово зобов'язані продати 75% валюти. А потім, якщо вам треба купувати сировину за кордоном, то ви повинні цю валюту купувати. Ну це ж абсурд! Ви втрачаєте гроші на купівлі-продажу лище тому, що такі правила. Справді можлива ситуація, коли в країні проблема з валютними резервами, і фінансова система потребує таких заходів. Але по перше, вони не повинні стосуватись сотень тисяч підприємств, які оперують невеликими сумами. А по-друге, такі заходи варто впроваджувати, коли справді є потреба, а не робити їх постійними.
3. Платіж іноземній компанії
Якщо ви підприємець, який раніше не купував нічого за кордоном, і вам раптом потрібно скористатись послугами іноземної компанії, то вам не позаздриш. Банк всю душу з вас витрясе. Перевіряти будуть кожну букву договору, перевірять компанію, якій платять, більше того – банк може відхилити цю операцію, якщо йому не сподобаються ваші документи.
Зараз в Парламенті розглядається законопроект про валюту, в якому багато декларацій про полегшення правил обігу валюти, але вирішення багатьох питань віддано на відкуп Національному банку. Але ж і зараз в нього є повноваження застосовувати обмежувальні заходи і запобігати неправомірному виведенню валюти. Однак ми на власні очі бачимо, що заходи НБУ доволі часто є жорсткими, зарегульованими та неефективними. Бо підприємці від цих заходів страждають, а гроші і далі перетікають в низькоподаткові юрисдикції, тобто в офшори.
То що ж повинно бути в законі, який зараз на розгляді в Парламенті ?
1. Чіткі підстави, та критеріі для застосування валютних обмежень та захисних заходів, які повинні бути зафіксовані саме в законі, а не встановлюватися Нацбанком на його власний розсуд та тривати роками. Це убезпечить бізнес від свавілля держави.
2. Примусовий продаж валюти, яка надійшла підприємству із-за кордону за експортним контрактом не може протягом років становити 75 %, начебто через валютну нестабільність. Такий відсоток потрібно зменшити і поступово скасувати, а також ця норма не повинна застосовуватись до невеликих сум, нижче 50 тисяч доларів. Більше того, обов'язковий продаж повинен діяти лише тоді, коли ситуація в країні з валютними резервами є критичною.
3. Для запобіганню виведенню валюти з України та контролю за рухом капіталу має бути ухвалений закон про антиофшорне регулювання, так звані кроки БЕПС, які встановлені організацією міжнародного економічного співробітництва та розвитку. Україна зобов'язана імплементувати ці норми в податковий кодекс, законопроект розроблений, але далі справа не йде. Хоча на словах всі погоджуються, що українці мають звітувати про свої компанії за кордоном та про валютні операції. Інформація про власників іноземних компаній буде відкрита. Напевно тому, ми отримуємо шалений спротив таким змінам.
4. Ще одна річ, важлива для підприємців. Граничні строки розрахунків повинні продовжуватись декларативно самим підприємцем, а не висновком МЕРТ чи прописаною нормою. Тільки з такими змінами валютного регулювання ми зможемо рухатись до цивілізованого світу, забезпечити вільний рух капіталу для тих, хто чесно заробляє, і припинити відтік грошей, з яких не платяться податки. Спростити умови для здійснення зовнішньоекономічноі діяльності, збільшення експортного потенціалу, та виконання Україною зобов'язань за угодою про Асоціацію.
Тоді ми зможемо як країна конкурувати за інвестора, як внутрішнього так і зовнішнього та за капітал, як фінансовий, так і людський. Наші підприємці та іноземні інвестори зможуть планувати власну діяльність, а не жити як на вулкані, постійно очікуючи якихось нововведень, які загрожують бізнесу.
У Криму знову відмовилися відкрити справу за фактом загибелі Веджіє Кашка.
Радикали розгромили кіоск на Лісовій через побиття ветерана АТО.
На Закарпатті зсув ґрунту на 2 години перекрив трасу Мукачево-Рогатин.
Звісно, ми накопали яскраву корупційну схему дерибану та відкатів цих дорожніх грошей, але ж натрапили в цьому розслідуванні і на інший бік медалі. Важливо розуміти, хто руйнує відремонтовані дороги і хто має це контролювати. І для цього маємо в країні цілу державну структуру.
Після 2014 року влада багато говорила про тотальне реформування корупційних відомств та перетворення неефективних структур у справді, які робитимуть свою справу як належить і без хабарів. Де-де, а от в транспортній галузі корупція завжди зашкалювала, що аж віднайшла своє відображення у численних анекдотах. Так, ліквідували славнозвісну державтоінспекцію, МРЕО, а слідом за ними настала черга і державної транспортної інспекції.
Тож одним рішенням уряду її ліквідували, а іншим – створили клон із схожою назвою – "Укртрансбезпека". У 2015 році, перед самим запуском роботи нової служби нас запевняли – вона кардинально змінить підхід до поняття безпеки на автомобільному, залізничному та водному транспорті. З початку 2016 року контролерів "Укртрансбезпеки" виставили на патрулювання на виїздах із великих міст. Їх наділили обов'язками контролювати не лише безпеку пасажирських перевезень, а й дотримання вагових норм вантажними автомобілями.
Допустима межа – 40 тон на одну автівку. Доведено, що важча машина – розбиває дорожнє покриття, далі утворюються ями та колії, і як наслідок – збільшується кількість аварій. Задля цього повиставляли на шляхах спеціальні майданчики для вагового контролю. Витратили на це понад понад сотню бюджетних мільйонів. Проводили купу тендерів, звітували про закупівлі. Але з комплектацією якось напартачили.
Автомобіль "Укртрансбезпеки"
Повну безпорадність служби проілюстрували активісти організації "Ні – корупції на транспорті". Вони просто проінспектували основні транспортні напрямки навколо Одеси та роботу контролерів УТБ. На виїзді з Одеси, звідки як правило і розїжджаються навантажені в порті фури, стаціонарний контрольно-ваговий комплекс виявився зачиненим, мобільного поряд і не було. На іншому напрямку – хоч і були інспектори, але на комплексі виявились непрацюючими ваги.
Так само не додала оптимізму інспекція цих комплексів нашими агентами на кільцевій – у столиці – та на дорогах Миколаївщини. Поки київські контролери зважували одну фуру – десятки – пролітали повз непоміченими. А на півдні при перевірці пересувні пункти банально виявились недообладнаними.
А як бути із корупційною складовою – тут врожай ще кращий ніж у попередників. Інспекторів УТБ ловлять на хабарях і правоохоронці, і журналісти, перевізники у приватних повідомленнях обмінюються досвідом – як правильно відкуповуватись, якщо все ж таки загнали на ваги, які раптом виявились у робочому стані. До речі, у мінінфраструктури були дуже здивовані, коли побачили забаганки УТБ на дообладнання пунктів вагового контролю.
Ціни на обладнання закладалися удвічі дорожчі за ринкові – і це викликало в міністерстві чимало питань. Тому не варто дивуватися, чому в нас такі убиті дороги. Проблема глобальна: спочатку ремонтники недокладають асфальту, а потім фури добивають і без того недосконале покриття. І обіцяний контроль, на який держава витрачає колосальні гроші, – лише для відводу очей. До речі, "Укртрансбезпека" має ще одну золоту жилу. Це монопольна видача дозволів транспортним компаніям на міжнародні перевезення. І, до, речі, контроль за їх використанням.
Розбита фурами дорога
Сам дозвіл, якщо отримувати його офіційно, коштує копійки – близько двох євро. Але якщо створити дефіцит,що й навмисне робиться в УТБ, його вартість збільшується у десятки разів. Так от найпопулярніші напрямки – наприклад – перевезення до Італії та Польщі, отримати дозвіл вкрай складно.
І часто вони оформлюються в "трансбезпеці" на ліві компанії, а потім набагато дорожче перепродаються тим, кому вони справді вкрай потрібні. За свідченням спікерів нашого розслідування, часто суми доходять до тисячі-півтори євро за бажаний напрямок. А якщо на кону виконання важливого контракту – нікуди не подінешся. Заплатиш, і станеш – учасником схеми.
За оцінками експертів, тіньовий обіг торгівлі міжнародними дозволами УТБ сягає 10 мільйонів євро на рік. Це – колосальні гроші, які проходять повз державну казну. Ці схеми вже давно не секрет – працівники "Укртрансбезпеки" попадаються на них час від часу, але викорінити корупцію дотепер не вдалося.
Але ж не все так просто. Ноняка лише відсторонили. А перевірка його діяльності триває вже понад півтора місяці – результатів дотепер нема. Комісія, яка здійснює перевірку, не готова поки оприлюднити висновки. А от чи вкладуться вони у терміни? Щось мені підказує, що спроба донкіхота Омеляна повоювати з черговим корупційним вітряком у транспортній галузі завершиться не на його користь. Та подивимось.
Отже, держава сама створила корупційного монстра і не здатна із ним впоратись, а чергова розпіарена та недешева реформа по суті зазнала фіаско. Та я не відступаю від думки, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. Методом проб та помилок можна віднайти рецепт кращих змін для нашої країни.
Однак легким цей матч для українки не був. Вигравши стартовий перший гейм проти австралійки Айли Томляновіч, наступні п'ять поспіль вона програла. Тож довелося відігруватися з 1:5. Зібравшись із силами, наступні шість геймів поспіль Світоліна таки виграла, забравши перший сет 7:5.
Взяла Світоліна і два наступні гейми у другому сеті. Однак віддала свою подачу. Тож за рівного рахунку гри вирішальним стало те, що українка таки зуміла три останні гейми забрати. Один з них – на подачі Томляновіч.
Еліна Світоліна – Айла Томляновіч 2:0 (7:5, 6:3)
Тепер у наступному колі Roland Garros Світоліна зіграє з переможницею пари Франческа Ск'явоне – Вікторія Кужмова.
Олега Сенцова, який голодує у російській вязниці 14-й день, підтримали в Нью-Йорку.
Комунальники цілу ніч прибирали Київ.
Католики і православні святкують День Святої Трійці.
Напередодні вирішальної гри, фани озвучили, що місія єгипетського короля ліверпульців Мухамеда Салаха – здолати титанів світового футболу – мадридський "Реал". З перуками єгипетских фараонів та кухлями пива уболівальники "Ліверпуля" прямували на Олімпійський. Вперше за 11 років їхня команда знову у фіналі Ліги чемпіонів.
Уболівальники ж суперника насувалися з іншого від стадіону флангу. У руках фанів Реалу – заповідний трофей. Оскільки вони, чинні переможці найпрестижнішого клубного турніру Європи.
Цей кубок був на фіналах ліги Чемпіонів з Реалом з 1998 року в Амстердамі. Потім в парижі у 2000 році, в Глазго у 2002 році, в Лісабоні у 2014 році, Мілані у 2016 році, в кардіфі минулого 2017 року і сьогодні тут у Києві. І ми сподіваємось, що він знову принесе удачу і ми втринадцяте виграємо Лігу Чемпіонів,
– розповів перед грою уболівальник Хосе.
Та агресії між фанатами не було. Та про всяк випадок полісмени чатували усюди. А фанатів, перед тим як допустити на стадіон, перевіряли тричі: відбирали усе, чим можна завдати удару, навіть воду у пластикових пляшках. Та прискіпливість правоохоронців не притупляла передфутбольної ейфоріїї. І ось зазвучав заповітний гімн Ліги чемпіонів.
Зінедін Зідан
Перший тайм матчу став драматичним для двох граців обох команд. На двадцятих хвилинах "Ліверпуль" позбувся свого головного бомбардира Салаха, – його замінили через ушкодження плеча. Продовжити гру "єгипетський фараон" вже не зміг.
Епізод з Серхіо Рамосом і Салахом виглядав справді жахливо. Дуже серйозна травма, у нього було пошкоджене плече. Після того як Салах покинув поле, ми втратили наш ритм гри, а суперник навпаки збільшив тиск. Ми відійшли назад і не змогли гідно відповісти,
– зазначив головний тренер Юрген Клоп.
Через кілька хвилин та ж сама доля спіткала і захисника "Реала" Карвахаля. У другому таймі рахунок першими відкрили "вершкові", однак не без допомоги воротаря суперника. Лоріс Каріус вибив мяч із воріт просто біля ноги Каріма Бензема. Той – не схибив. Та якщо за перший мяч Ліверпуль оперативно відігрався, то після двох голів Бейла реванш англійцям був вже не під силу.
Стосовно першого свого голу, то пам'ятаю як Марселло подавав. Вирішив спробувати пробити через себе. Радий, що вдало прийняв і мяч опинився у сітці воріт. Щодо другого мяча – отримав простір і скористався нагодою. Спершу я думав, що голкіпер суперника взяв м'яч, однак він помилився і на щасля для нас, цей гол приніс нам перемогу,
– наголосив гравець ФК "Реал" Гарет Бейл.
3:1 – "Реал" втринадцяте Чемпіон Європи. Після гри воротар "Ліверпулю" Каріус, який прогавив три мяча зі сльозами на очах просив вибачення у своїх прихильників. Проте англійські фанати, незважаючи на програш підбадьорювали своїх навіть після фінального свистка. Фанати обох клубів ще довго гуляли вулицями Києва.
Ідея Петра Порошенка ще доручити суду розглядати справи про наркотики відкинута. У тексті закону, який ми ухвалюємо, чітко прописано, що Антикорупційний суд буде займатися лише справами, що розслідують Антикорупційне бюро з Антикорупційною прокуратурою. Тобто справами про топ-корупцію.
Влада крадіїв зараз всіляко відбивається від іншої наші ідеї. Ми пропонуємо при доборі суддів Антикорупційного суду задіяти міжнародних експертів. Надати їм право вето на кандидатів "откононенко". Крадії ж хочуть повторити шахрайства, за допомогою якого вони імітували реформу прокуратури чи Верховного Суду. Коли процедури чесного відбору в потрібний момент порушувалися, і корумповані судді та прокурори наново затверджувалися на посадах. А Вам розповідали про чергову "рішучу реформу".
Ми пропонуємо, щоб усіх кандидатів до Антикорупційного суду спочатку перевіряли експерти, обрані урядами США, Канади, Великої Британії та Єврокомісією. У них немає тут корупційних інтересів. Навпаки, вони самі зацікавлені, щоб їхня допомога Україні не розкрадалася.
Крадїв смертельно лякає перспектива опинитися на лаві підсудних незалежного Антикорупційного суду. І тому вони зараз пропонують різні схеми: давайте дозволимо кандидатам, які не пройдуть перевірку, подавати Апеляцію до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Або хай міжнародних експертів номінують не уряди країн-партнерів України, а іноземні громадські організації.
Остання схема дозволяє владі крадіїв повторити історію з Найджелом Брауном. Пам'ятаєте, як керівники Блоку Петра Порошенка та "Народного фронту" привели до Ради нікому не відому людину і намагалися як видати за першокласного спеціаліста для перевірки Антикорупційного бюро? Ми заблоковували це призначення. А пізніше з'ясувалося, що пан Браун обслуговував російських олігархів.
Протистоїмо ми і зараз спробам крадіїв виписати закон так, щоб мати можливість зимітувати участь міжнародних експертів у доборі суддів Антикорупційного суду. Вирішальний фактор зараз – позиція МВФ. Він не погоджується давати кредити, поки Україна не створить справжній Антикорупційний суд.
Через це у нас є шанс прийняти добрий закон, нехай більшість парламентаріїв його у труні бачили. Показово, що в день, коли ми розглядали сотні поданих поправок до законопроекту, депутати від Блоку Петра Порошенка взяли участь у 25% голосувань, "Народного фронту" – у 20%, "Батьківщини" – у 19, "Опозиційного блоку" – 16, "Радикальної партії Ляшка" – 13, групи "Відродження" – 9, групи "Воля народу" – 3-ох. Від "Самопомочі" – у 59%.
Вирішальне голосування має статися 7 червня. Слідкуйте за Радою. Нам це дуже допомагає всередині. Не забувайте, держава – це Ви.
Для Даніеля Ріккардо це був другий поул-позишин у кар'єрі. Перший – у 2016 році, теж у Монако. Його партнер по команді – Макс Ферстаппен – стартував з останньої позиції. Стюарди допустили його до гонки спеціальним рішенням. У суботу він потрапив у аварію (таку ж, як і у 2016 році, на тому ж місці).
Однак нідерландський гонщик почав доволі швидко відвойовувати позиції на трасі, вже на першому колі обійшовши Грожана та Магнуссена. Згодом Еріксона та Стролла. П'ятірка лідерів ж була незмінною.
Попри те, що траса у Монако доволі небезпечна, перший схід з гонки відбувся лише на 53 колі. Через проблему з коробкою передач зійшов Фернандо Алонсо з Mclaren. У той час Ферстаппен на 59 колі вже був у першій десятці. Його партнер і надалі очолював перегони.
Єдина аварія в гонці сталася на 73 колі. Шарль Леклер з Sauber через проблеми з гальмами влетів у Брендона Хатрлі з Toro Rosso на виїзді з тунелю. Останній ще зумів добратися до боксів, однак у гонку так і не повернувся. На трасі оголосили віртуальну машину безпеки. На наступному колі гонку поновили.
Команди так і фінішували. Перша шістка зі старту залишилася незмінною, що і варто було очікувати на гран-прі Монако. Ріккардо здобуває другу перемогу у сезоні та сьому – у кар'єрі. Другим фінішував Феттель. Також на подіум потрапив і Хемілтон.
| 1 | Ріккардо | Red Bull | |
| 2 | Феттель | Ferrari | +7,336 |
| 3 | Хемілтон | Mercedes | +17,013 |
| 4 | Райкконен | Ferrari | +18,127 |
| 5 | Боттас | Mercedes | +18,822 |
| 6 | Окон | Force India | +23,667 |
| 7 | Гаслі | Toro Rosso | +24,331 |
| 8 | Хюлькенберг | Renault | +24,839 |
| 9 | Ферстаппен | Red Bull | +25,317 |
| 10 | Сайнс | Renault | +1:09,013 |
Завдяки цій перемозі Ріккардо піднявся на третє місце у особистому заліку, обійшовши двох фінів – Валттері Боттаса з Mercedes та Кімі Райкконена з Ferrari. Себастьян Феттель дещо скоротив відставання від Льюіса Хемілтона, який і надалі на першій позиції.
У Кубку конструкторів єдина зміна – Haas опустився на 8 місце, пропустивши вперед Force India та Toro Rosso
Наступний етап гран-прі Формула-1 відбудеться у Канаді 8-10 червня.
Попередній замах на активіста був зовсім нещодавно – 1 травня. Тоді невідомий підбіг до Стерненка і вистрілив йому в шию з травматичного пістолета. Поранений активіст не розгубився і зміг затримати нападника. Коли ж на місце події прибули поліцейські, активісту довелося ще й умовляти поліцейських провести необхідні слідчі дії, зокрема, оглянути речі затриманого та опитати свідків.
Після того нападу, Стерненко попросив у поліції державну охорону, але йому відмовили, вирішивши, що небезпеки для активіста більше не існує. Але, тепер нападники зробили третю спробу розправитись зі Стерненком. І знову для них не вдалу.
Всього нападників було двоє, вони налетіли на активіста біля його будинку, і той, захищаючись, скористався ножем, який носив із собою після попередніх замахів. І важко поранив одного нападників, який, зрештою, помер.
Сергій Стерненко
Стерненко нажив собі чимало ворогів серед місцевої одеської так званої еліти. Він – колишній координатор одеського "Правого сектору", який давно і послідовно бореться з місцевими сепаратистами. А в числі останніх в Одесі не тільки відверта ворожа агентура, зокрема члени різних проросійських рухів, які послідовно виступають за розкол України.
Також серед ворогів Стерненка, ще й керівництво Одеси, в купі з провладними депутатами. Адже, крім виступів проти сепаратистів, Стерненко ще й неодноразово виступав проти забудови міського парку Одеси наближеним до мера Труханова забудовником. Власне після боротьби з місцевою будівельною мафією, на активіста і почали організовуватися напади.
У зв'язку з черговим нападом на Стерненка, який перейшов дорогу одеському меру та будівельній мафії, чимало хто обурюється тим, що київська влада нічого не робить із цією безкарністю мера Труханова та його оточення.
Стерненко після нападу
Натомість, захисники влади кивають на те, що Труханова обрали одесити і президент Порошенко та влада в Києві зробити з цим нічого не можуть. І мовляв, нехай одесити оберуть собі нового мера, і самі з цим розбираються. Але насправді, це не так, бо Київ не просто не хоче привести до тями Труханова, а навпаки, надає йому свою підтримку. Бо саме СБУ, підконтрольна президенту Порошенку, провалила розслідування наявності російського громадянства у Труханова.
І це народний депутат саме від Блоку Порошенка взяв в суді Труханова на поруки, по корупційній справі заводу "Краян", коли одеському меру загрожував арешт і СІЗО. І саме дружина чинного президента нещодавно разом з Трухановим вишивала рушник "національної єдності" в Одесі. То ж ось така вона, "національна єдність" нашого президента та російської кримінальної агентури в Одесі. І наведений список таких збігів далеко не вичерпний.
Відтак, випуски "Права на правду" я часто закінчую словами: "На владу сподівань небагато. Ваша безпека залежить лише від вас". Але, дивлячись на випадок Стерненка, схоже, за це доведеться нести ще й кримінальну відповідальність. Сподіваємось, слідчі і суд врахують всі обставини події.
Помста за військового пенсіонера.
Втрати на фронті.
Акція на підтримку Сенцова у Нью-Йорку.
В центрі міста киян та гостей вітають класичною та етномузикою. Людей на Хрещатику доволі багато. Підспівують, танцюють, насолоджуються святом.
Та не всі хто відзначає День міста знають скільки йому років. "Ну 112, ой 1512 – 1536, може", – приблизно так звучали відповіді. Однак, і про футбольне свято у тематичній фан-зоні не забувають. Його тут навіть більше. На облаштованому полі продовжують змагатися дитячі команди. Не відстають і любителі.
В центрі не бракує і фанів "Реалу" і "Ліверпуля". І якщо в день фіналу британці фанатіли вдесятеро гучніше за конкурентів, то 27 травня – все навпаки. Однак, враження від столиці позитивні у всіх.
У Києві мені подобається все, люди дуже привітні, місто чудове. Нам подобається Київ, дуже красиво тут! Ми любимо цю країну! І котлету по-київськи! А ще пиво, дівчат, погоду, музику, культуру, вашу гостинність. Нам все подобається!,
– розповіли футбольні фани і заспівали "Happy birthday" українській столиці.
