Глибину оновлення можна оцінити на прикладі Верховного суду, бо його взагалі створили з нуля. Зараз цілком нових облич там чверть – це науковці та адвокати, які раніше не працювали суддями. Ще приблизно 75% – кадри із судової системи. І якщо перша цифра загалом непогана, то щодо якості другої є питання.
Жорсткий контроль за відбором суддів виглядав так: спеціально створена з громадськості рада аналізувала суддів, а державна кваліфікаційна комісія у більшості випадків з їх негативними висновками не погоджувалася. І президент чомусь не хоче говорити про це правду.
Тож чверть суддів верховного суду – це абсолютно нові обличчя. А ще чверть навпаки – переможці, які мали негативний висновок щодо доброчесності. Перемога і зрада поділилися порівну, а процес їх здобуття супроводжувався іскрами.
Ще один пункт реформи – недоторканність суддів обмежили. Так, саме обмежили, а не скасували, як часто кажуть про це політики. Судді мають імунітет від затримань. І це нормально. Після реформи імунітет не поширюється тільки на випадки, коли служителя Феміди викривають прямо на місці злочину. Тоді правоохоронці можуть його затримати. Без усіляких згод Верховної Ради, як колись. Певний час могли не лише затримати, але й одразу клопотати про арешт, але тепер на це потрібна згода Вищої ради правосуддя. Тож навіть початкове обмеження недоторканності надалі трохи звузили.
І ще одна складова реформи. "Буде створено антикорупційний суд, який розглядатиме справи, підслідні Національному антикорупційному бюро". Тобто для розгляду справ щодо топ-корупціонерів обіцяли створити ще один суд з нуля, та коли Антикорупційне бюро запрацювало, у президентської команди позиція почала змінюватися.
Які ще реформи наобіцяв президент та що з цього виконав – дивіться у програмі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий