: Ти розслабляєшся і отримуєш кулю, – українські бійці про боротьбу з ворожими ДРГ

Війна – не лише обстріли та бої. Значно більше часу солдатам доводиться вичікувати ворога, спостерігати за ним. І це очікування, кажуть військові, найскладніше. Напередодні ворожа диверсійно-розвідувальна група намагалася підійти до оборонців Зайцевого.

У будь-який момент можуть підійти диверсанти. Вони дошкуляють нашим бійцям не менше ніж обстріли. Диверсанти можуть наблизитися в будь-який момент та наробити багато горя. Одна з таких груп уночі підійшла до оборонців Зайцевого, проте її вчасно виявили наші оборонці.

Їм доводиться всю ніч вдивлятися в тепловізори та прилади нічного бачення, адже ворог ніколи не спить. Особливо вночі. Коли на мирній території України готуються до сну – на війні все тільки починається.

Вночі можна щось прогавити, тому стоїш в два рази на вушному. Щоб не прогавати. Прогавиш – все. І своє життя, і чуже,
– прокоментував "Лихо", боєць батальйону "Донбас-Україна".

Ми звикли, шо війна – це коли стріляють гармати та кулемети. Але, насправді, – це, здебільшого, спостереження. Така собі гра на уважність між двома сторонами.

Ти постійно когось очікуєш. Пощастило, тепловізори є – можна дивтись. У нас же тут балки, посадки. Можуть винирнути відразу – не встигнеш зреагувати,
– розповів "Кабан", боєць батальйону "Донбас-Україна".

Бійці 46-го батальйону, що тримають оборону під окупованою Горлівкою, помічають ворога.

"Рух був біля цієї водойми" – згадує боєць "Лихо".

Українські військові не вступають в бій з ворогом – лише демонструють диверсантам, що їх виявили. Згодом ворог затихає. Нещодавно ворожа ДРГ вже намагалась зайти в тил українським армійцям. Знову марно. Але окупанти не припиняють цих спроб, адже тут дуже для цього вигідний рельєф місцевості.

Там є така ділянка, якщо її прогавити, то вони вже будуть тут – у тебе, майже паралельно зрівняються з тобою. І ти не побачиш,
запевнив "Авєр", боєць батальйону "Донбас-Україна".

Бійці зізнаються, що така війна виснажує більше ніж контактні бої.

"Звісно, в бою легше. Там адреналін з п'яток до шиї. Особливо не напружуєшся. За тебе все роблять рефлекси", – пояснив боєць "Кабан".

Коли ж ворог обирає тактику очікування, дуже легко втратити пильність. "Авєр" на війні із 2014 року. Він точно знає, що розслабився – загинути. Висунувся у повний зріст над позицією – отримав кулю. Обрав короткий шлях замість безпечного – теж саме.

Хлопці на передовій через халатність могли щось прогавити – люди гинули. Це хвороба. Хвороба від того, що тиша дає можливість розслабитись. Знову ж таки – молодим людям. Ти розслабляєшся, і отримуєш, як то кажуть, кулю,
– додав боєць "Авєр".

За останній тиждень ми маємо втрати саме серед молодих хлопців. 27 березня – це 19-річний Андрій Кривич. Три дні тому – 22-річний Сергій Ковнацький. Вони обидва загинули від куль снайперів в той час, коли не було потужних обстрілів.