Кілька тижнів у медіапросторі не вщухали пристрасті навколо приватизованого кордону. Раптом для всіх стало новиною, що понад 100 кілометрів державної межі з боку України непідконтрольні самим прикордонникам. Два роки тому 28 земельних ділянок, розташованих впритул до кордону, опинились у руках однієї людини. До недоторканої приватної власності увійшла і прикордонна смуга. Насправді – це нонсенс, юридично неможливий факт. Але це сталося. Сталося, бо Закарпатський держгеокадастр розпаював ділянки, повиділяв їх на підставних осіб, які згодом перепродали або ж подарували землі одній людині – мешканцю прикордонного закарпатського села Велика Бийгань Атіллі Горвату. Так от, два роки ця тема нікого не цікавила. Хоча про це трубили журналісти, зокрема проект "Центр розслідувань України" минулого літа зробив цілу програму про зухвале захоплення державної межі. Більше того, журналісти ще й були затримані та отримали адміністративний протокол за нібито несанкціоноване перебування біля державної межі. Але, вибачте, куди дивились прикордонники, коли біля тієї самої межі у вагончиках, на спостережних вишках перебували взагалі неопізнані особи, які тим самим прикордонникам не могли дати відповіді на жодне питання. Про документи вже промовчимо. Нагадаю, цей інцидент стався понад рік тому, коли журналісти висвітлювали проблемну тему. Ми розповіли, що межа неконтрольована, що, скоріш за все, використовується для переправлення контрабанди, нелегалів та навіть може використовуватися як наркотрафік. І що ви думаєте? Чи послідувала на те якась реакція прокуратури, прикордонної служби чи СБУ? Ні, цей факт вони проігнорували. Журналісти ЦРУ повернулися на те саме місце рік потому. І що побачили? Життя на прикордонних ділянках вирує повним ходом. Ті самі неіндентифіковані особи, вагончики, вишки, джипи, колючий дріт. А земля, на якій усе це розташоване, на хвилиночку, видавалася під сільське господарство. Проте минулого місяця, коли цю тему почали вже активно розганяти у мережі, раптом занепокоївся сам головний військовий прокурор Матіос. І тут бачимо: у згаданому селі Велика Бийгань – гелікоптери, бронемашини, маскі-шоу. Згодом інформація від прес-служби прикордонників, мовляв, в ході обшуків вилучили зброю, наркотики, купу грошей та затримали головного контрабандиста Закарпаття та чиновників Держгеокадастру. І знову – нас вражають масштабністю, картинкою, влучними формулюваннями. А що маємо? Згаданий вже нами і прес-службою прикордонників Атілло Горват був затриманий заради галочки. Його відпустили додому вже за кілька днів. Офіційної інформації з цього приводу нема, але це підтвердили і місцеві мешканці, і губернатор Закарпаття Москаль. То як, маючи стільки речових доказів, просто відпустити головного фігуранта? Йдемо далі – виділення прикордонних земель. Чомусь серед затриманих опинилась очільниця берегівського Держгеокадастру, яку суд також відпустив на поруки. Але наші агенти дослідили, що підписував виділення скандальних земель попід прикордонною смугою виконувач обов'язків Закарпатського держгеокадастру Володимир Токар. Який до речі зник з усіх радарів – не можуть його знайти ні поліція, ні прокуратура. Та й поки він навіть не фігурант кримінальної справи. Слідство ще має розібратися, кому висувати звинувачення за таку злочинну халатність. Підливають олії у вогонь і висловлювання відомих політиків, які закарпатську кухню знають дуже добре. Віктор Балога днями у своєму Facebook ствердно написав, мовляв, знає, що контрабандист "Докі" заніс в Генпрокуратуру 2 мільйони доларів "за спокій". Тож ті у свою чергу зробили показову спецоперацію, затримали, а згодом відпустили всіх по домівках та зараз імітують бурхливе розслідування. Фінал якому буде – відсутність складу злочину. Це думка окремої людини, але диму без вогню не буває. Аж надто показовою була спецоперація, і аж надто кволо розслідують зухвалу приватизацію землі. І чого згадали про проблему лише зараз? Де були прикордонники, Держгеокадастр, обладмістрація, коли земля віддавалася до приватних рук? Без їхнього погодження або ж, як мінімум, спокійного споглядання нічого б не відбулося! Насправді, віри в подібні спецоперації вже нема. Ми пам'ятаємо показові арешти ДНСників під об'єктивами камер прямо на зсіданні Кабінету Міністрів. Що маємо? Суд справу закрив, корупцію не доведено. Ми пам'ятаємо спецоперацію Матіоса та Авакова із доставкою на гелікоптерах пособників Клименка. Наступного дня всіх відпустили додому. Так само із Горватом. Не виключаю, він ще у суді доведе, що землі його, і приватний кордон узаконить удруге. Це я трохи фантазую, але ж в нашій країні можливі і такі юридичні казуси. Тож нагадуємо шановним керівникам силових структур: кожна справа має буди доведена до кінця. Лише так ми змінимо країну на краще. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий