Продукти, ліки, побутова техніка та навіть наркотики. Українські товари масово потрапляють на окуповану частину Донбасу. Аналітики міжнародної організації Transparency International проаналізували шляхи потрапляння незаконних товарів у міста та села, підконтрольні бойовикам. Результати дослідження приголомшують. Виявляється, є щонайменше п'ять шляхів торгівлі з окупантами. Сірі зони, блок-пости, постаємні обхідні шляхи, хабарництво і діри в регуляторних актах – все це перетворює лінію розмежування не лише на лінію вогню, а й на можливість наживи. "В 2015 році водій 20-тонної вантажівки за одну ніч, в залежності від товару, міг отримати чистого прибутку приблизно 15-20 тисяч гривень", – зазначив аналітик Незалежного антикорупційного комітету Артем Давиденко. Активісти взялися до роботи над звітом про незаконне переміщення вантажів через лінію розмежування на Донбасі ще до його офіційної заборони навесні цього року. Спілкувалися із силовиками різних структур, цивільним населенням і волонтерами. Попри заборону, вантажі через "нуль" і далі возять, бо це вигідно. Нарахували п'ять шляхів для контрабанди. Чотири з них використовують і зараз. Зокрема і через військових. Це може бути дозвіл на перетин товару повз контрольно-пропускні пункти. Можуть закрити очі, аби тільки не відкривали багажник і не дивились, що перевозиться в машині. Це може бути дозвіл, наприклад, чоловік побіг швидко без черги. Це уже 250-300 гривень в кишені ти маєш, – розповів учасник АТО і волонтер Андрій Римарук. Як приклад, у населеному пункті в сірій зоні житель реєструється як підприємець і завозить в ніким не контрольоване містечко вантажівку товарів, які згодом відправляють до ОРДЛО. Як кажуть волонтери, вояків, які беруть участь у таких оборудках, небагато. Десятки на кількатисячні підрозділи. Закривати очі на цю проблему не хочуть. "Якщо ми зараз почнемо називати номери бригад і батальйонів, то ми тоді не зможемо допомагати іншій частині цієї бригади або батальйону, і хтось там просто загине. Тому ми б хотіли, щоб це явище було поборено в принципі. А не була в гідри відтята одна голова, і виросла інша", – сказав співавтор звіту і засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега. Та і без допомоги від силовиків є ще кілька способів заробити на торгівлі через лінію розмежування. До прикладу, гуманітарно-логістичні центри. Такий працює у Майорську. По простому – ринок для жителів ОРДЛО неподалік пункту в'їзду-виїзду. Тут люди можуть купити продукти харчування за українськими цінами. Максимум – 75 кілограмів товарів на людину за раз. Здебільшого робота цих центрів перетворилася на звичайнісіньку перевалку вантажів. Тобто фактично вона перетворилась на шлях легалізації тих явищ, які заборонені, – вважає заступник мінстра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука. По суті з українського боку наймають човників з місцевих жителів, і вони вручну по кілька разів переносять дозволену кількість вантажу на той бік. Хоча часом товар навіть не ділять між собою. "Приїжджає бусік, в якому сидять шестеро людей і лежить півтонни сиру. З формальної точки зору одна людина має право провезти через КПВВ 75 кілограмів товару. А там лежить півтонни сиру і сидять шестеро людей. І кожен з цих шістьох людей заявляє, що 75 кілограмів з цієї частини – це його особисті. Або, наприклад, був випадок, коли везли велику тушу м'яса свині. Величезна туша, навіть неподілена. І кожен з присутніх заявляє, що 75 кілограмів – це його", – пояснив схему Давиденко. Окрім цього, існує схема перерваного транзиту. За документами товар прямує через Україну до Росії. Утім, митникам країни-агресора надаються інші документи – або про відмову від вантажу, або що його чекають в Україні. Так вантаж опиняється в ОРДЛО. Автори дослідження пропонують два варіанта боротьби із незаконним переміщенням товарів – або заборонити торгівлю повністю, або удосконалити законодавство. Зокрема, суттєво збільшити штрафи за незаконне переміщення товарів, бо коли вантажу на десятки тисяч, а штраф за порушення кількасот гривень, то порушники порушать знову. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий