Першим розказав світові про Голодомор і навчив нас запалювати свічку пам'яті той, у кому не було жодної краплі української крові. У такий спосіб американський дослідник Джеймс Мейс хотів загладити перед українцями вину. Вулицю у кілька нежитлових будинків подалі від центру Києва торік перейменували. Тепер вулиця Колективізації носить ім'я Джеймса Мейса. Хто такий Мейс люди, які щодня ходять цією вулицею, не знають. Так само і світ не знав про Голодомор, поки про нього не розповів Джеймс Мейс. В 1982 році відбулася Міжнародна конференція в Ізраїлі з питань Холокосту. Науковець з Америки, котрий щойно отримав ступінь доктора історичних наук і захистив дисертацію про комунізм в Україні, робить сенсаційну заяву. Є ще один народ, котрий пережив геноцид – українці. Бо голод 1933 року – штучний. Забирали не просто хліб, українців нищили як націю. Щоб централізувати повну владу в руках Сталіна, потрібно було знищити українське селянство, українську інтелігенцію, українську мову, українську історію у свідомості народу, знищити Україну як таку. Розрахунок був дуже простим і вкрай примітивним – нема народу, отже нема окремої країни, а в результаті — нема проблеми, – заявив американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс. А ще 10 років тому сам Джеймс в це не вірив, бо розповіді діаспори викликали в нього сумнів. Молодий науковець взявся шукати докази геноциду українців і знайшов. У 1985 році він очолив Комісію Конгресу з дослідження голоду в Україні, аби розказати про нього світові. Аби закрити рота Америці цього ж року перший секретар ЦК компартії України Володимир Щербицький замовив історикам дослідження. Вони мали довести, що голоду не було. "Нас тоді вперше допустили до архівів секретного зберігання. Все було ясно – голод був і архівні матеріали це доводили. Я написав листа в Центральний комітет Компартії України з пропозицією визнати факт голоду", – розповів доктор історичних наук Станіслав Кульчицький. Так із заочного опонента Мейса Кульчицький став його однодумцем. Щербицькому довелося визнати факт голоду. Але це він зробив лише за 2 роки. І причиною назвав неврожай. В той самий час над доказами Голодомору підпільно працювала і Наталя Дзюбенко. Вона збирала свідчення. "Коли ми збирали свідчення очевидців, то люди не наважувались говорити тому, що ще стояв тотальний страх. Коли ми дізнались про Мейса? Саме під час роботи над книгою "Меморіал" і ми дуже хотіли випередити американців", – поділилася Дзюбенко. Проте не встигли. 1988 року Конгрес видав тритомний звіт. Серед висновків: голод був спрямований саме на знищення українців і в 1933 у США про це знали. Та попри це, саме тоді офіційно визнали СРСР і встановили дипломатичні взаємини. "Джеймс розповідав що він бачив листи, які ще дивом потрапляли в архів Рузвельта. Українські селяни писали: "вони злочинці, вони душогуби, вони нас виморять, не торгуйте з ними, не визнавайте їх, не майте з ними справу", – повідомила Наталя Дзюбенко. Джеймс відчував за це вину – каже Наталя, яка після переїзду Мейса в Україну стала йому однодумцем, а потім дружиною. Вона допомагала історику вивчити українську, редагувала його книги. Така трагедія як Голодомор – це абсолютно незбагненно для нормальної людини. Продемонструвати істину такої трагедії важливо, – зауважив Джеймс Мейс. Але був ще один мотив, який штовхав його досліджувати цю тему. В його жилах текла кров племені черокі, яке винищили колонізатори. І він робив все, аби українці не повторили долю його народу. На питання, чому він почав цим займатися, дослідник відповідав: "ваші мертві мене обрали". А 2004 року до кращого світу приєднався і Мейс, так і недочекавшись визнання українським парламентом Голодомору – геноцидом. Це сталось лише через два роки. Рішення було ухвалене 233 голосами. Проте, нині на вулиці Джеймса Мейса і досі таблички зі старою назвою вулиця Колективізації, і жодної згадки про дослідника. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий