Горбатого могила виправить, кажуть в народі. Але вітчизняного автопрому це не стосується. Та і не спішить наш перший "горбатий" автомобільчик у могилу. Автомобіль-легенда, який зійшов з конвеєра у 1960 році і став символом українського автопрому. Попри часті поломки і десятки недоліків у конструкції, всенародний улюбленець і перший автомобіль в сім'ї. 322 166 – саме стільки "горбатих" побачило світ. Якби "Запорожці" продавали лише мешканцям, наприклад, Херсона, то машину отримав би кожен, включно з немовлятами та ще й лишилося б. А якщо би ці всі "Запорожці" одночасно завести, то в Херсоні точно ніхто б не заснув від чого ймовірно і пішла назва міста. "ЗАЗ-965" або ж "горбатий" злизаний з італійського "Фіата-600". Саме малолітражки не вистачало радянському автопрому в кінці 1950 років. І на чергову 5-річку партія вирішила – треба. Так з'явився "Москвич-444". Ні, ми не помилилися – народний автомобіль мали випускати на московському автомобільному. На щастя, місця для ще одного конвеєра там не знайшлося і під випуск запорожця переобладнали Запорізький тракторний завод "Комунар". А випуском двигунів для малюка зайнялися в Мелітополі. Саме з двигуном пов'язано найбільше кумедних історій. Перші "Запорожці" мали лише 23 кінські сили, а в останніх моделях їх стало аж 40. Але жартували навіть не з потужності, а з розташування двигуна. Мотор в багажнику – це було дуже незвично. "Запорожець" не дарма називають народним автомобілем. Його козирі – мінімалістична конструкція, невелика вага, економність і доступна ціна. Перші моделі коштували менше 2 тисяч рублів, найближчий конкурент серед "москвичів" – цілих 15. Автолюбителі вдало підмітили дивний взаємозв'язок цін на автомобіль і найпопулярніше спиртне. Горілка – 3.70, а "горбатий" – 3700 рублів, горілка – 5.30, а "Запорожець" – 5300 рублів. Та саме розміри і були головним достоїнством. 600 кілограмів для автомобіля – не вага. Особливо ця легкопідйомність припала до душі грузинам, які присвятили горбатому цілу серію короткометражок. Елегантна машина в народі тут же заробила назву вухатої. За ось цю особливість конструкції – вушка для забору повітря,щоб охолоджувався двигун. Інша народна назва – "чебурашка". З тих же вухатих причин "Вухастик" та й удосконалена "мильничка" теж виявився зовсім трішечки скопійовані із закордонних зразків. Чи то з американського "Шевроле", чи то британського "Гілмана". А може з німецького "Прінца"? Але це мало цікавило радянських автолюбителів, головне – ціна. "Вухастого" можна було придбати за 3000 рублів. Купити Запорожця мріяв багато хто. Навіть з телевізора обіцяли – машину в кожну сім'ю. Обіцяного – 7 років чекають. Це точно про купівлю "Запорожця". Охочих було в десятки разів більше, ніж самих автомобілів. А отже – чекай в черзі. 40 кінських сил – це вже майже "Порш-911". "Запорожці" гасали, не відчуваючи лімітів. Всі старі моделі мали унікальну особливість, яка вразила навіть ведучих популярного британського автомобільного шоу ТopGear. Ну і звичайно, в "Запорожці" навіть не пахло пасками безпеки. Вважалося, що цими машинами їздять безсмертні. Особливою фішкою вважалася і пічка. Обігрів салону і скла теж працював на бензині і вмикався далеко не завжди. Якщо ти став власником автомобіля, то вдома сидіти не будеш. І "Запорожці" поїхали просторами Союзу. Видертися до високогірного озера на Кавказі? Та без проблем. Тисячі кілометрів у машині сумнівної комфортності? Це теж нікого не лякало. А як вам ночівля у запорожці цілою сім'єю? Не вірите? Не було проблем і з розміщенням багажу. Все, що не влазило у багажник і салон, примотували до даху. Навіть якщо це піаніно. З музикою і їдеться веселіше. У селах "Запорожці" служили робочим транспортом і чесно відпрацьовували всі 40 кінських сил Недолік лише один – двигун часто перегрівався. Проблему вирішували колгоспним тюнінгом. Кольорова гама "Запорожців" – як веселка. Яскраве різноманіття було доступне при покупці автомобіля за невеличку доплату. Не існувало лише чорних лебедів, хоча між автолюбителями ходили легенди, що є й такі – лімітована серія. Автопром рухався вперед і "Запорожець" до кінця 1980 років відверто застарів. А в 1990 роках, коли на ринок потрапили іномарки, наша національна гордість стала героєм численних анекдотів. Якби не численні фан-клуби "Запорожців", цілком можливо, що цю машину можна було б побачити хіба у музеях. А завдяки ентузіастам по наших дорогах і досі їздять ті самі легендарні горбаті "ЗАЗи", яким цього року виповнилося 77 років. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий