Вони врятували не одне життя, але про них не розповідають і не нагороджують за досягнення. Саме таких скромних, але мужніх людей сфотографували для соціального фотопроекту "якби не війна". Дмитро Пословський та під час пекельних боїв за Савур-могилу забирав поранених. Навіть тоді, коли інші відмовлялися, і хоча його називають безстрашним, він добре розуміє, що наражав себе на небезпеку. Ризикуючи, віддає данину тим, кого навічно втратив на війні. Мій друг за мною сидів. Я встиг в люк заскочити, а він – ні. Снайпер йому в голову поцілив, – розповів про один день біля Савур-могили. Чоловік вже не може порахувати, скількох людей він зміг урятувати. Один із них полковник Володимир Ульянов. Сьогодні він спеціально зустрічається з ним, аби ще раз подякувати. За словами полковника боєць врятував понад сотню людей. Він завжди виїжджав, чи був обстріл, або ні. Він творив справжні дива. По ньому танки прямою наводкою стріляли, а йому вдавалось ухилятись, – розповів Ульянов. За два роки чоловік не отримав жодної нагороди. Сьогодні таких невизнаних героїв сфотографували для соціального фотопроекту "якби не війна". Чоловік розповів, що найкраща нагорода – повернутися додому і знову обійняти дітей, проте держава свого невизнаного героя додому не відпускає, адже він служить за контрактом. Коли почалася війна, пішов воювати на особливий період, який затягнувся на роки. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий