Сьогодні в Україні відзначають 72 річницю звільнення країни від окупантів. Три роки під німецьким пануванням назавжди вкарбувалась в пам'ять тим, хто бачив страхіття нацистів. Ірині Максимів було 9 років, коли Тернопіль окупували німці. Ті одразу відмежувались від місцевого населення, а на магазинах з'явились таблички "Nur für Deutsche" (Лише для німців). І хоча батько жінки добре знав німецьку, і працював на їхній біржі – туди їм було зась. Населення ходило за харчами у навколишні села. Бо селяни боялись торгувати в місті. Одразу після окупації німці відкрили тюрми НКВД і провели ексгумацію замордованих радянською владою. Проте нацисти виявились не менш жорстокими. Жінка каже, бачила як убили 12-річного хлопчика, котрий підібрав вуглину, що випала з машини. В центрі Івано-Франківська, який тоді звався Станіславом, нацисти розстріляли націоналістів. Бо незалежна Україна не входила в плани німців. Наші землі вони розглядали як сировинний придаток Третього рейху. А для початку окупанти провели розділ території. У музеї Другої світової війни є автентична карта рейхскомісаріату "Україна". Його віддали під контроль відомого своєю жорстокістю Еріку Коху. Він вважав жителів цієї території найбільш зрадянщиними. Тому одночасно з євреями, знищував комуністів та нелояльних українців. Проте коли в Рейху виник брак робочої сили, слов'ян, яких Кох вважав патологічно лінивими, відправляли туди на роботу. Загалом до Німеччини відправили понад 2 мільйонів українців. Це 80% від усіх остарбайтерів. Вивезли мільйони тон чорнозему. І попри критику комуністів, колгоспи не розпустили. І все, що в них виробляли вивозили до Німеччини. А місцевий люд помирав з голоду. Проте тим, хто вижив в окупації, згодом доводилось цей факт приховувати. Бо після звільнення це прирівнювалось до зради. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий