Вистражданий українцями безвіз опинився під загрозою зриву через небажання найвищого керівництва держави долати корупцію. Що переможе: приватні інтереси чи держава? На початку грудня Україна опинилась за крок до втрати безвізового режиму. Причина — відверта, неприхована, нахабна атака на Національне антикорупційне бюро, на яку навіть дипломатичні відомства реагували безпрецедентно недипломатично. Режисери війни "всіх проти всіх" на Банковій зайшли настільки далеко, що в ЄС почали звучати пропозиції застосувати, як її називають, ядерну зброю, — забрати в Україні вистражданий безвіз. Ця криза закінчилась тим, що 20 грудня Європейський Союз висунув до України 6 вимог, необхідних для збереження безвізового режиму. Ключові з них стосуються забезпечення незалежності, ефективності та сталості Антикорупційної реформи, зокрема антикорупційних інституцій, створення незалежного та спеціалізованого вищого антикорупційного суду, негайного відновлення авторитету НАЗК, ефективної перевірки електронних декларацій і скасування електронного декларування антикорупційних активістів. Ці вимоги сформульовані в першому звіті в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів — інструменту, запровадженого ЄС у 2017 році для контролю за якістю виконання умов безвізу країнами-не членами ЄС. Такий механізм передбачає 5 причин, через які безвіз можуть скасувати. Чотири з них стосуються міграції, а п'ята — відкат у проведенні реформ. За наявності цих причин ЄС залишає за собою право повернути візи для країни. Іншими словами — ці вимоги треба виконувати, інакше безвіз можуть скасувати. Безвізовий режим Саме відкат Антикорупційної реформи є ключовою причиною, через яку Україна опинилась перед загрозою втратити безвіз, за який українці заплатили кров'ю. Постійні намагання звільнити Директора Національного антикорупційного бюро, ухвалення законодавства, яке вбиває розслідування корупційних злочинів, політично мотивовані розслідування проти керівництва та детективів, зрив спецоперацій Бюро, саботаж роботи системи електронного декларування, блокування законодавства для створення антикорупційного суду, звільнення з посади голови парламентського комітету із запобігання та протидії корупції. Останні місяці навіть найбільш запеклі антикорупціонери не встигали реагувати на всі біди, що посипались звідусіль. Але це — не випадкові події. Це добре спланована кампанія, спрямована на знищення антикорупційних органів та інструментів. Мета цієї кампанії — зберегти вибудовану попередниками корумповану державну систему. І поки Президент Порошенко розказував за кордоном про досягнення антикорупційної реформи, в Україні підконтрольні йому і його друзям-олігархам парламент, уряд, правоохоронні органи та суди робили все можливе, аби вона ніколи по-спражньому не запрацювала. Однак на відміну від НАЗК взяти НАБУ під ручний контроль не вдалося, і коли кримінальні провадження Бюро впритул наблизились не тільки до перших осіб, але й до як ніколи реальної перспективи судових вироків, тваринний страх змусив найвище керівництво держави відкинути всі маски і піти у відвертий наступ на антикорупціонерів — хай навіть ціною зради державних інтересів. Однак в тому, що відбулося для нас з вами, є дуже позитивний сигнал — це значить, що ми не тільки на правильному шляху, але й багато чого добились. А отже, тепер наше завдання — захистити незалежність НАБУ, змусити працювати НАЗК і систему е-декларування та створити Антикорупційний суд — останній цвях у труні корупціонерів. Ви готові? В кінці кінців все буде добре, і якщо зараз не добре — значить, це ще не кінець. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий