среда, 27 сентября 2017 г.

: Штепа і компанія: час повертатися до влади

Источник Штепа і компанія: час повертатися до влади Дата (26.09.2017 10:00:00 +00:00)

Неля Штепа вийшла із харківського СІЗО. Обвинувачення не зняті, але ж нема вироку – нема й судимості. Тепер ніщо не заважає одіозній екс-очільниці Слов'янська знову дірватися до влади. Новина про звільнення з-під варти Нелі Штепи пролунала мов грім серед ясного неба. Чарівній блондинці вдалося розчулити суддів та переконати їх у тому, що міра запобіжного заходу – за ґратами СІЗО – надто жорстка для неї. Насправді, адвокати підсудної наполягали на цьому вже давно. Журналісти нашого проекту теж відвідували деякі засідання і дивувалися. як стійко вона тримається. Приміром, коли до суду приходили слов'янські активісти, аби нагадати суддям про її гріхи, приносили плакати, закликали суддів якнайшвидше розслідувати справу та винести вирок у вигляді довічного терміну, пані Неля спокійнісінько розгадувала кросворди. А відтепер тендітній жінці із гарною зачіскою та чарівною посмішкою, що влітку 14-го на камери російських каналів закликала "хлопчиків Путіна" якнайшвидше прийти до очолюваного нею міста, вистачить браслету та домашнього арешту. Звільненя Штепи виглядало аж надто цинічно – під хіханьки та хаханьки, під розмахування жовто-блакитним прапорцем і навіть під виконання державного гімну. Ну слова з якого Штепа, вочевидь, навіть і не знала. Нелю Штепу, героя України, під мої поруки відпустили під домашній арешт з браслетом на нозі! Правда сильніша за брехню! Слава Україні! Дякую адвокатам, судьям, прокуратурі та СБУ! Опубликовано Ірмой Миколаївна Крат 20 сентября 2017 г. Неля Штепа заручилась підтримкою активістки Ірми Крат, свідчення якої і вплинули на пом'якшення запобіжного заходу. До речі, постать самої Ірми теж доволі суперечлива та викликає багато питань. Вона була активісткою на Майдані під час Революції Гідності. Влітку 14-го як журналістка поїхала на Донбас та потрапила до полону. Потім разом із бойовиками вийшла на брифінг і на камери російських ЗМІ розповіла, що за час перебування у Донецькій області не бачила російських військових, не знайшла слідів їх присутності. І от у харківському суді Ірма Крат засвідчила, що в полоні перебувала разом із Штепою, бачила, як з тої знущаються, тож увесь сеператизм підсудної – від безвиході. По-іншому вчинити, мовляв, вона не могла. І, схоже, Феміда повірила. Звісно, звільнення з-під варти Нелі Штепи – це шок. Для українського суспільства, для хлопців, що воюють, для сімей загиблих бійців, для переселенців, що вимушені були покинути рідні домівки, бо туди прийшов "рузький мір". Прийшов, бо кликали. Неля Штепа – справді яскравий персонаж. Зі свого арешту та кожного судового засідання вона примудрялася робити шоу. І, мушу визнати, у неї це виходило доволі непогано. А ще ми звернули увагу на те, що на Донбасі в міських та районниїх адміністраціях по-тихому лишилися сидіти її колеги, які так само у 14-му році кликали путінські війська та підтримували терористів. Але дотепер, наголошую, посідають чиновницькі крісла. Ось, приміром, нинішний очільник Слов'янська – Вадим Лях. У його бік теж лунало чимало звинувачень. Будучи депутатом міськради, він голосував за звернення про проведення референдуму. Чинний мер Дружківки Валерій Гнатенко у буремний 2014-й дотримувався тактики "і нашим, і вашим". Водночас і не приховував своєї проросійської позиції. Чинний мер Добропілля Адрій Асьонов теж у 14-му підтримував терористів та організовував референдум. Тоді він був головою селищної ради Новодонецьку та займався підготовкою референдуму. Відверто протистояв патріотичному атопробігу, заборонивши пускати до селища. Своїх політичних поглядів Асьонов не змінив і зараз. Час від часу не стидається висловлювати антиукраїнську позицію: то назвав укрїнський прапор ганчіркою, то публічно і принципово відмовився починати засідання вшановуванням пам'яті загиблих в АТО хвилиною мовчання. Цей список можна продовжити. Спецслужби уперто не бачать того, що діється в них під носом. Ми говорили про це рік тому. Говоримо і зараз – не Штепою єдиною. Таких, як вона, – десятки, і вони не в СІЗО і навіть не під домашнім арештом. Вони – державні службовці, вони керують українськими містами. Так не має бути! Але це реальність сьогоднішього дня у країні, в якій вже пішов лік четвертого року війни.
+Відео
2 3

Комментариев нет:

Отправить комментарий