Небагато хто з військових зможе відзначити свято у родинному колі. А для одужання бійців гарний настрій та психологічний стан не менш важливі за ліки. У Львівському військовому шпиталі лежать бійці зі всієї України, лікуються тут місяцями, і рідні далеко не завжди мають змогу бути біля своїх родичів. Боєць із позивним "Електрик". Йому лише 25, а на камуфляжі вже немає місця для бойових нагород. Форма в медалях, а тіло — у глибоких ранах. Боєць родом із Бердичева. Тож його рідні приїжджають не так часто, як хотілося б. А от рідним Артура їхати до Львова може бути навіть ризиковано. Вони залишилися на окупованій території і боєць хвилюється за їхню безпеку. Важке поранення хребта Артур отримав у листопаді минулого року біля Опитного. Тепер мріє знову встати на ноги. Наснаги у боротьбі додають лікарі, кохана дівчина і чужі люди, яким не байдуже. На Великдень тут особливо чекають смачненького. Охочим відвідати бійців у шпиталі лише раді. Як і гостинцям. Лише просять обачно підбирати продукти. Та найбільше застерігають, аби не приносили спиртного. А от самі бійці просять єдиного — не питати їх про війну. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий