29 січня 1918 року біля залізничної станції поблизу селища Крути та села Пам'ятне, відбувся бій між багатотисячним військом Червоної гвардії та загоном київських курсантів і козаків "Вільного козацтва". Тоді студенти стали живим щитом проти більшовицької армії. "Ледве стримуючи сльози, вона хрестила брата і всіх від'їжджаючих. Молоденький Соколовський весело заспокоював сестру, не передчуваючи, що за пару днів лежатиме на станційній платформі з пробитою московським багнетом головою. Під спів "Ще не вмерла Україна" ешелон рушив на північ" – так описав дорогу на станцію Крути боєць студентського куреня Січових Стрільців Ігор Лоський. У день кривавого бою йому не було й 18-ти. В ті часи Україна залишилася фактично без власної армії. Солдати або займали нейтралітет, або ж цілими загонами йшли до більшовиків за мізерний гріш. На захист української незалежності стали студенти. Сам бій відбувався за монументом вздовж залізничної колії по обидва боки від неї, зі сторони Бахмача, Конотопа та Москви наступала 5-6 тисячна армія Михайла Муравйова. А зі сторони Києва стояли 600 молодих кадетів без належної амуніції. Понад 5 годин вони стримували більшовиків. Ті, хто зміг вирватись з-під Крут, при відступі підірвали колії. Це призупинило активний наступ більшовицьких військ на Київ. Тим часом у Бресті урядовці підписали мирний договір, який де-факто визнав незалежність Української Республіки на міжнародному рівні. Так 29 січня 1918 року молоді юнаки вплинули на долю щойно утвореної Української республіки. Радянщина закінчилась також завдяки студентам. "Революцію на граніті" – ця боротьба проти влади обійшлося без крові, тільки голодуванням. Та ефект був вражаючий, адже слідом за студентами збурилось суспільство, і менш як за рік Україна здобула омріяну незалежність. От тільки на цьому повстання не завершились. Останні 100 років українці борються за право жити вільно, і саме молодь, від Крут і до Майдану, була творцем історії держави. +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий