Нащадки тих, хто пережив голод – на генетичному рівні бояться його повторення. Тому що це – найстрашніше, що трапилось в історії України. Проте голод навчив українців не лише робити запаси на "чорний день", але й мовчати. За 82 роки українці про голод більше мовчали, ніж розповідали. У селі Блистова, що на Чернігівщині, живе 91-річна пані Валентина. Вона все добре пам'ятає, бо ніколи не забувала. Зараз розповідає історії тих років, але за часів СРСР за таке – можна було загриміти до табору. В архіві СБУ зберігаються десятки коробок із кримінальними справами проти тих, хто в 30-ті роки пручався віддавати хліб і не тримав язика за зубами. В одному із листів датований 40-м роком до Сталіна пише наївний селянин. Той думав, що вождь не в курсі, що робили його підопічні. За цього листа автора ув'язнили на 10 років. І це йому ще "пощастило". Тому українці мовчали. Однак не діаспора. Аби закрити їй рота у 1985 році перший секретар ЦК компартії України Щербицький замовив історикам дослідження. Вони мали довести, що голоду – не було. Серед них був і Станіслав Кульчицький, він таки визнав голодомор. Проте він обґрунтував голод неврожаєм. Але то була неправда. На початку 30-х Союз опинився на порозі економічної кризи. Аби заробити валюту – з колгоспів забирали майже весь урожай. Хліб закордон вивозили мільйонами центнерів. Голод, а разом з ним бунти, почалися ще в 30-му. А вже за три роки селян України залишилися взагалі без їжі. У 33-му вже забирати було нічого. Хлібозаготівлі переросли в боротьбу з селянами, а закінчилася боротьбою з українцями. "Причина смерті – українець" – такий документ від 33-го року знайшли на Сумщині. "Голод" у цій графі тоді забороняли писати, і чиновник підсвідомо написав ще точнішу причину. Проте в Україні намагались знищити всі подібні документи. Демографи, які 7 років тому встановили найбільш точну кількість жертв, – користувалися московськими. Щороку на той час в Україні народжувалось понад мільйон дітей. Під час голоду ця цифра зменшилась. А у 33-му Україна не дорахувалась 600 тисяч малят. І це зрозуміло – їх нікому було народжувати. І це притому, що тоді в Україні мешкало 28 млн. Бо західна Україна і Крим не входили до її складу. 60% померлих становлять чоловіки, чверть – діти до 10 ти років. Дані українських демографів стали одним з доказів голодомору у кримінальній справі, яку СБУ порушила 2008 року. У 2010-му Апеляційний суд Києва визнав, що Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич вчинили злочин геноциду. Проте якщо у 30-ті роки за правду саджали, тепер за її заперечення не передбачений навіть штраф. Автор сюжету – Олександра Ревуцька. +Відео
вебинары как просмотреть уже прошедшие изучал
Комментариев нет:
Отправить комментарий