Пустеля, гори і одинокі оази зелені. До середини ХХ століття центральна частина Аравійського півострова належала до найвідсталіших колоніальних земель Британської імперії. Згодом, завдяки найбільшим у світі покладам нафти, тут утворилася найбагатша монархія планети. Збудувати країну зі своїми правилами об'єднати території розрізнених кланів і назвати все своїм іменем, а з часом перетворитися на головного спонсора ісламської експансії в світі. Все це – здобуток арабського роду Саудитів. Два століття тому пересічний клан бедуїнів приліпився до ідеї свого вибранства. Нові месії в ім'я Аллаха оголосили священний джихад. Аль Ваххаб мав особливе трактування ісламу. Мовляв, після смерті пророка, мусульмани відійшли від правильної віри. Шанують не лише Магомета, а й інших мусульманських святих, наповнили віру інноваціями і політеїзмом, які огидні Аллаху. Усі інші мусульманські течії: шиїти суніти і визнавці ісламського містицизму – ваххабіти вважали єретицькими. На початку 19 століття вони захопили головні ісламські святині – Мекку і Медину. Поява нової сили на півострові, не влаштовувало Османську імперію, яка поклала край імперським амбіціям саудитів. У 1811 році з волі османського султана проти них виступив хедив Єгипту Мухаммед Алі. Війна тривала 7 років. Саудити втратили все. У 1818 році після довгої облоги єгиптяни взяли їх столицю Ед-Дірійя і зрівняли її з землею. Амір Абдаллах I ібн Сауд вивезли до Стамбула і там відрубали йому голову, – прокоментував Абдулазіз Аль Товейрі. Лише через сто років про войовничі амбіції Саудів нагадав потомок розбитого еміра Фейсала – Абдул-Азіз. Воїнство саудів відрізнялося жорстокістю і відсутністю страху. Їх віра обіцяла автоматичний рай в компанії красунь після смерті в ім'я джихаду. Абдул-Азіз На початку 20-х ваххабізм перетворився на серйозну політичну силу з потужним силовим крилом. І зрозуміло що в цієї сили були всі інструменти підкорити своїй ідеології слабші племена об'єднавши таким чином Аравію. У 1932 Абдул Азіз проголосив появу нової держави підкреслюючи головну роль у ній свого роду. На картах світу з'явилася Саудівська Аравія. Щоб захиститися, він потребує сильного партнера, в 1945 році він з численним двором розбив намет на авіаносці Квінсі і зустрівся з президентом США Теодором Рузвельтом. Це був початок особливих стосунків США і Саудівської Аравії. І так розпочалася золота нафтова ера клану саудитів. Але повністю перетворити відстале феодальне князівство в одну з найбагатших і найвпливовіших країн планети Абдул-Азіз не встиг. Саудівська Аравія досягла піку свого міжнародного впливу за його сина – Фейсал аль Сауда. Фейсал був одним зі старших синів Абдул Азіза і з дитинства отримував дуже релігійне виховання. В 13 батько відправив його навчатися в Англію. Повернувшись додому він відчув смак крові, воюючи з батьком, а потім Абдул Азіз поставив сина міністром закордонних справ. На принца Фейсала поклали обов'язок представляти молоду монархію на світовій арені. Йому довірили пошук нових партнерів і друзів. Як Фейсал зміг розвинути Саудівську Аравію – дивіться у програмі "Диктатори". +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий