Відтепер громадські активісти, як і чиновники, змушені подавати електронні декларації. Антикорупціонери назвали це спробою закрити їм рота, так як вони своїх статків ніколи не приховували. Громадські організації просили Президента не підписувати закон не тому, що не хочуть показувати статки. У законопроекті присутня норма, що може обмежувати діяльність антикорупційних установ. Треті фізичні особи, з якими ми взаємодіємо, повинні подавати електронну декларацію, навіть якщо вони не мають відношення до боротьби з корупцією. Так само декларацію подаватимуть особи, які не є членами організацій – наша прибиральниця, друкар листівок чи орендодавець, – пояснив голова правління ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін. Також антикорупціонери побоюються, що декларації доведеться подавати учасникам антикорупційних мітингів. Адже в законі прописано, що декларувати майно мають "фізичні особи, які … беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції". Окрім цього, політологів обурило те, що не всі громадські організації мають декларувати статки. Коли говоримо про корупційні справи, то насамперед маємо на увазі чиновників і держслужбовців, що мають доступ до державних ресурсів. У випадку НЖО, це недержавні ресурси. Чому держава збирається контролювати гроші, які їй не належать? – наголосив професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Експерти порівняли документ із російським аналогом закону "про іноземних агентів". Адже влада хоче контролювати гроші, які виділяють європейці та США на боротьбу з корупцією в Україні. Законопроект є спробою відволікти увагу від своїх статків. Тим часом, "Українська правда" 28 березня оприлюднила темники, які розіслали депутатам з Адміністрації Президента. В них детальна інструкція, як виправдовувати скандальну норму закону. Один з аргументів: влада «піклується про репутацію анти корупціонерів». +Відео
2 3
Комментариев нет:
Отправить комментарий