Після того, як з коаліції вийшла "Радикальна партія", юридично її не існує. Після нерезультативного голосування за відставку уряду Яценюка про свій вихід оголосила "Батьківщина" і в момент, коли оголосила про вихід "Самопоміч" – коаліція припинила своє існування. Про це в ефірі "Ток-Шоу ЧЕ" розповів лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок. Активісти із соцмереж подали запит до апарату Верховної Ради з питанням, чи існує коаліція. І коли ми читаємо цю відповідь, підписану першим заступником керівника головного управлінням паном Пивоваром, то диву даємося. В тій відповіді сказано, що апарат ВР не володіє інформацією, чи є коаліція, чи немає, — розповів Тягнибок. Він додав, що в апараті сказали, що цією інформацією має володіти секретаріат коаліції, якого в природі не існує. У БПП теж не знають, чи існує коаліція, — завершив голова ВО "Свободи". +Відео
2 3
Кореспондент 24 Каналу побував на лінії розмежування з окупованою територією та поспілкувався із жителями невизнаної республіки "ДНР". На пункті пропуску "Мар'їнка" – кілометрова черга з людей, які хочуть потрапити на територію мирної України з невизнаної "ДНР". Їдуть сюди люди аби купити продуктів, отримати пенсію чи соціальні виплати, або просто провідати родичів. Є такі, що їздять щодня – на роботу. Журналіст 24 Каналу запитав людей, як їм зараз живеться по той бік фронту. Відповіді, зазвичай, зводять до того, що стало гірше, хоча більшість людей говорить неохоче. У вікнах автівок і автобусів здебільшого змарнілі людські обличчя. Називати своє ім'я більшість із них не хоче. Дехто взагалі ховається від камери. Запитання про громадянство викликає в людей агресію або здивування. Люди, скаржаться – через війну їм не зручно їздити, як вони це називають, в Україну. Своєї провини у розколі держави не бачать. Виходить, що людям обіцяли молоду республіку, натомість повернули їх у гірші часи радянської епохи. Вони знову звикають стояти у чергах, діставати дефіцит, боятися висловлювати свої думки та жити на закритій території. Більше про життя по той бік фронту – дивіться в екслюзивному матеріалі. 
Зі статками у понад мільярд доларів він входить у сотню найзаможніших жителів Канади. Енергійний і завжди в доброму гуморі, Юджин Мельник – улюбленець публіки й один із найбільших меценатів цієї країни. А ще він має українське походження, на чому постійно наголошує. Обоє його батьків – українці. Коли 1939 року Чернівецьку область приєднали до СРСР, сім'я вирішила, що їй не місце в комуністичній державі і переїхала до Канади. Тут батько швидко освоївся у фармацевтичній галузі і відкрив власну фірму. Син пішов його стопами, але дещо несподіваним шляхом. Пригадуючи як тато копирсався в численних медичних довідниках та інструкціях, Юджин першим склав зручний і систематизований довідник лікарських засобів, який суттєво полегшив життя фармацевтам. А за виручені кошти придбав фірму, що виробляла ліки. Зараз річний оборот "Біоваль Корпорейшин" сягає 2-х мільярдів доларів. Та, здається, українцю було дещо нудно займатися лише медпрепаратами. 2004 рік був переломним. Юджин, а по-нашому просто Євген, купує збанкрутілий хокейний клуб Оттави. Для жителів столиці Канади цей клуб був об'єктом гордості і жалю. Колись багаторазовий володар кубку Стенлі в ті роки сумно посідав останні місця у турнірах, а команду й взагалі хотіли продати в інше місто. Українець виклав 120 мільйонів доларів і відкрив нову сторінку в історії клубу. Через рік команда вже була на другій сходинці рейтингу, ледь не здобувши новий кубок. Великий хокей нарешті повернувся у столицю, а льодову арену на 18 тис. глядачів довелося розбудувати до 25. І як за це не любити українця? Коли у 2014 році йому знадобилась термінова трансплантація печінки, знаєте скільки канадців зголосились стати для нього донором – півтисячі. При чому донор, чия печінка таки підійшла Юджину, побажав залишитись анонімом, аби не привертати до себе зайвої уваги та й зрештою відмовитися таким чином від матеріальної винагороди. Можливо, так віддячили за благодійність самого Мельника? Місцевій школі український мільярдер передав майже 2 мільйони доларів на закупівлю найновішого обладнання, ще мільйон пішов на дитячий медичний центр, і аж 5 мільйонів для найбільшої лікарні в Торонто. Не забув і про малу батьківщину – з 1995 року регулярно постачає в українські сиротинці необхідні медикаменти й вітаміни та організовує табори відпочинку. Під опікою його благодійного фонду понад 200 таких закладів, у яких проживає майже 100 тисяч дітей. Уже 20 років поспіль він особисто приїздить в Україну, аби передати подарунки, а головне - для того, щоб показати дітям приклад успішного українця. 
Концерн "Антонов" презентував багатоцільовий транспортний літак Ан-132. "Пасивний" Wi-Fi – енергоощадна технологія передачі даних – розробка американських вчених. Genius Oral-B – "розумна" щітка, яка стежить, чи ретельно ви чистите зуби. Багатоцільовий транспортний літак Концерн "Антонов" презентував свій спільний з аравійцями багатоцільовий транспортний літак Ан-132. Офіційний відеоролик демонструє 3D-модель повітряного судна та основні його технічні характеристики. Розмах крил – майже 30 метрів, корисний вантаж – понад 9 тонн. Літак здатний розвивати швидкість до 550 км/год, практична висота польоту – 9 кілометрів. З максимальним навантаженням судно здатне здолати відстань майже 1300 км. Ан-132 – спільний проект українського авіабудівника з партнерами із Саудівської Аравії. У рамках співпраці вітчизняні конструктори допоможуть аравійцям налагодити власне авіаційне виробництво. "Пасивний" Wi-Fi На зміну енергозатратним Bluetooth та Wi-Fi гряде нова бездротова технологія. Так званий пасивний Wi-Fi – розробка вчених з Університету Вашингтона. Ця ощадна технологія дасть змогу швидше передавати дані на коротку відстань. При цьому енергії вона споживатиме у 10 тисяч разів менше за традиційний Wi-Fi, і в тисячу разів менше, ніж потребують її модулі Bluetooth LE та ZigBee. Суть технології в тому, що енергія радіохвиль іде від зовнішнього джерела, а потім ретранслюється на мобільні пристрої з доданими даними. Наразі швидкість передачі становить 11 мегабіт на секунду, що суттєво більше, наприклад, ніж може дати звичайний Bluetooth. "Розумна" щітка "Чисть як стоматолог" – це вже вчорашній день. Oral-B привезла на виставку в Барселону свою "розумну" щітку, яка сама, за допомогою вбудованих сенсорів та камери смартфона, стежить за тим, наскільки ви ретельно чистите зуби. При цьому сам процес може відображатися на екрані прикріпленого до дзеркала мобільного пристрою. Щітка комбінує кругові рухи з вібрацією та оснащена спеціальним датчиком тиску. Якщо ви натиснете надто сильно, вона автоматично зменшить швидкість і відімкне пульсацію, щоб не пошкодити зубну емаль та ясна. На одному заряді акумулятора щітка працюватиме до двох тижнів. У комплект входить кріплення на дзеркало для смартфона. У продажі "розумна" зубна щітка від Oral-B з'явиться вже влітку. 
Ґвалтівник Микола Шекерлі вийде на волю на 5 років раніше терміну, бо потрапляє під так званий "закон Савченко" – день у СІЗО рахується за два. Микола Шекерлі – справжній жах для Маріуполя. Ще 2007-го разом зі своїм спільником Сергієм Емельяновим він організував у колишньому кінотеатрі "Союз" дім розпусти. Там упродовж трьох років розбещували неповнолітніх дівчат. Спершу знайомились, запрошували до себе, а тоді ґвалтували. За неофіційною інформацією, на рахунку педофілів близько двохсот жертв віком від 11 до 15 років. Справу педофілів суд вивчав аж 5 років. Увесь час ґвалтівники були під вартою. Їм закидали порушення 6-ти кримінальних статей. Емільянов не дожив до остаточного обвинувального вироку. Три місяці тому Петро Порошенко підписав так званий "закон Савченко", за яким день, проведений у СІЗО прирівнюється до двох. Тобто, педофіл Шекерлі провів 5 років в ізоляторі, а відповідно до нововведень – це цілих 10 років. Тобто, свій термін ґвалтівник уже відбув. За своє неочікуване звільнення злочинець дякує главі держави. Усього в Маріуполі під так званий "закон Савченко" потрапило 80 в'язнів. Усі вони вийдуть на волю раніше. Автор сюжету – Вікторія Слобода. 
Дивіться випуск новин за 24 лютого станом на 18:00 із Павлом Рольником. Головні новини дня у підсумкових новинах. Стежте за новинами України та світу на 24 Каналі. 
Мартін Купер — син українських емігрантів, який винайшов мобільний телефон. Без цього маленького пристрою неможливо уявити наше життя і навіть важко зрозуміти, як ми раніше без нього обходились. Подякувати світ повинен не лише йому, а й його батькам. Переїхавши у Штати з маленького містечка під Києвом, ті намагались зацікавити сина інженерією з самого малечку. Мартін не протестував і згодом без жодних проблем отримав диплом магістра Іллінойського інституту технологій. У 54 році йому вдалося влаштуватись у компанію Motorola. Це зараз її назва відома в усьому світі, а от у ті часи це була малопомітна телекомунікаційна компанія. Справа в тому, що на ринку існував один монополіст – фірма AT & T, яка повністю забезпечувала країну телефонним зв'язком. Саме їй вдалося, здавалось, неможливе – перенести телефони в автомобілі. Хоча все устаткування важило 15 кілограмів, та можливість їхати по місту в автомобілі і спілкуватися зі світом приголомшила людей. І тільки в компанії Motorola розуміли — такі телефони все одно обмежують людину, приковуючи її до певного місця. Одного дня керівництво зібрало інженерів у своєму кабінеті і в наказовому тоні заявило, що чекає від них інноваційних рішень. За роботу взявся Мартін Купер – і не минуло 2 місяців, як на столі в боса з'явився перший прототип: довжина 25 см, вага – більше кілограма, заряду акумулятора вистачало на 20 хвилин. Усі розуміли — це успіх. Залишалось лише ефектно представити свій винахід світу, тобто, сучасними словами, провести яскраву PR-акцію. Довірили її звісно Куперу. 3 квітня 1973 року, взявши свій мобільний, Купер вийшов у центр Манхетена, запросивши при цьому журналістів та фотографів. Це була перша телефонна розмова. Вона увійшла в історію. Диво-пристрій негайно захотіли побачити в Білому домі, кажуть, президент Рейган був зачарований ним. Втім простим людям довелося чекати ще 10 років, доки новинка з'явилась у звичайних крамницях. За цей час Motorola вдалося зменшити вагу телефона до 800 грамів. Утім, дозволити їх могли лише багаті. Ціна, м'яко кажучи, кусалась – 3500. За ці гроші можна було купити автомобіль. Невдовзі Мартін Купер заснував власну компанію і став мільйонером. А от на батьківщині його батьків мобільний зв'язок з'явився ще через десятиліття — 1 липня 1993 року, коли тодішній президент Леонід Кравчук поспілкувався з послом України в Німеччині.