Рік тому вся країна тільки й чула про гучну пенсійну реформу уряду Володимира Гройсмана, яка мала на меті покращення життя для майже десяти мільйонів українських пенсіонерів.
Пенсії і справді зросли: для когось на тисячу гривень і вище. Для більшості українців надбавка виявилася набагато скромнішою – від двохсот до п'ятисот гривень. Утім, минулорічне осучаснення – аж ніяк не реформа, яка насправді так і не відбулася.
Вже у липні цього року пенсіонери відчули на собі наслідки урядової безвідповідальності. Вперше за багато років в Україні сталася затримка із виплатою пенсій. Погодьтеся, для пенсіонера, який отримує близько півтори тисячі гривень – будь-яка затримка з виплатою пенсій достатньо відчутна.
Наприкінці липня, після того, як пенсіонери почали скаржитися на затримку із виплатою пенсій, у Пенсійному фонді заявили про наявність технічних проблем. Коли ж наступного дня пенсії людям так і не надійшли, у ПФУ зробили кардинально іншу заяву: мовляв, причина затримки у касових розривах надходження єдиного соціального внеску, тобто ключового надходження, на якому тримається всі солідарна пенсійна система країни.
Станом на 27 липня, коли всі пенсії мали бути виплачені, різниця між обсягом внеску у червні та липні склала понад чотири мільярди гривень! Загалом розмір ЄСВ у липні становив 19,1 мільярда гривень, що на два мільярди менше, ніж у червні. Ця різниця не є критичною. Проте, якщо поглянути на річні графіки надходжень ЄСВ минулого і цього року, та співставити їх із зростаючими обсягами виплат, побачимо, що підстави для хвилювань за пенсії українців є.
Так, за сім з половиною місяців минулого року було зібрано 68,5% від запланованого обсягу внеску. Цього ж року план виконується повільніше: зібрано менше 59% від потрібного. Для того, аби зібрати ЄСВ у повному обсязі, тобто вчасно виплачувати пенсії, не збільшуючи дефіцит Пенсійного фонду, потрібно, аби до кінця року обсяг щомісячних надходжень був на рівні двадцяти трьох мільярдів гривень.
Проте протягом всього року швидкість надходжень була на рівні максимум двадцяти одного мільярда. Тобто суттєвих підстав вважати, що обсяги внеску до кінця року раптом зростуть, поки немає. Цей висновок випливає не лише із порівняння графіків надходжень соціального внеску. Скорочення доходів – це ще й логічний наслідок зменшення кількості застрахованих осіб, тобто тих, з чиїх внесків і виплачують пенсію нинішнім пенсіонерам.
За перші три місяці року кількість цих осіб скоротилася на більш ніж двісті тисяч. Головна причина – шалена трудова міграція, яка спостерігається в Україні в останні два роки. Тільки за офіційними даними за цей період із країни виїхали близько півтора мільйони осіб працездатного віку. Більшість – молоді люди.
Частина з них могли б залишитися вдома, якби в Україні ринок держзамовлень в освіті відповідав запиту ринку праці. Якби тут, у цій державі, вони мали доступ до кредитів на купівлю житла. Якби в Україні була проведена справжня ліберальна податкова реформа, яка б стимулювала тих, хто планував виїхати з держави, лишитися вдома, заробляти тут гроші і сплачувати податки в український бюджет.
Ще однією причиною браку коштів у Пенсійному фонді є борги підприємств. За перше півріччя заборгованість склала понад двадцять два з половиною мільярда гривень. Майже половину з цієї суми винні державні підприємства. На практиці це означає не лише труднощі із наповненням Пенсійного фонду, але й проблеми для працівників цих підприємств. Адже людям не нараховують страховий стаж, що у майбутньому позначиться на розмірі їхніх пенсій.
Пенсійний фонд України
Ганебну практику незарахування стажу працівникам через проблеми на державних підприємствах потрібно негайно припинити. Депутатська ініціатива, що усуває цю несправедливість, зареєстрована. Справа за коаліцією.
Третя причина проблем із грошима у Пенсійному фонді – це незаплановане, а отже, не прораховане Урядом підвищення пенсій для військовослужбовців. Пам'ятаєте, як саме це відбулося? Лише під тиском громадськості. Бо насправді робити жодних кроків, а саме готувати відповідний законопроект, Уряд у найближчий час не планував.
А коли стало зрозуміло, що залишати пенсії такими як є, неможливо, прийняв рішення про перерахунок заднім числом і в ручному режимі. В результаті маємо помилки в обрахунку.
Всі ці наслідки болісно б'ють по Пенсійному фонду, дефіцит якого у найближчі три роки аж ніяк не зменшиться. Він становить майже сто сорок мільярдів гривень – і це найбільша стаття видатків державного бюджету сьогодні. На жаль, влада продовжує робити вигляд, що нічого критичного не відбувається. Рік тому Уряд не дослухався до частини депутатів та експертів, які наголошували: бюджет сплановано на нереалістичних показниках.
Коли ж прогнози почали збуватися, і відбулися затримки із виплатами пенсій, у Кабміні своїх прорахунків так і не визнали. Мовляв, усі питання до Пенсійного фонду. Проте ПФУ – аж ніяк не комерційна установа, яка заробляє власні гроші, а лише розпорядник існуючих внесків.
Уряд про це не говорить. Але в цей же час ПФУ отримує позику з держбюджету для виплат пенсій, яка буквально спустошує рахунок Держказначейства до менш ніж двох мільярдів гривень. При цьому на початку червня на рахунку було майже одинадцять з половиною мільярдів гривень, а у липні – 9, 3 мільярди.
Навесні ж 2016 року, коли Володимир Гройсман заступав на свою посаду, на основному рахунку держави грошей було у десять разів більше, ніж на початку цього серпня – понад двадцять один мільярд гривень.
Уряд має визнати реальність: пенсійна система України хвора, і потребує термінового лікування. Для цього у першу чергу потрібно усвідомити: кількість застрахованих осіб зменшується. Отже, доведеться вносити зміни до бюджету, збільшуючи дефіцит Пенсійного фонду за рахунок скорочення інших видатків.
Аби запобігти подібному у майбутньому, у солідарній системі має бути наведений лад. Це якісний аудит Пенсійного фонду, видалення з нього невластивих видатків, створення єдиного прозорого реєстру отримувачів соціальних виплат та впровадження автоматичного перерахунку виплат військовим пенсіонерам.
Наступним кроком до оздоровлення має стати впровадження якісної моделі обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування, яка вирішить проблему майбутніх пенсіонерів. Українські ринкові експерти порахували: 7% відрахувань з мінімальної зарплати дають можливість пенсіонеру за тридцять шість років накопичити близько півмільйона гривень.
Питання в тому, звідки людині взяти ці сім відсотків. Навіть якщо ліквідувати військовий збір і спрямувати його до накопичувальної системи, залишиться ще відрахування від зарплати, які працівник та роботодавець повинні будуть переказувати на користь власних накопичень.
Так, це болючі питання, але без пошуків відповідей на них, ситуація буде погіршуватися щомісяця. Буквально це означає, що покоління тридцятирічних українців, незважаючи на сплату внесків, заслужені пенсії можуть просто не отримати. Ефект від справжньої реформи відчувається не протягом місяця чи двох – він може стати помітним за кілька років, а то і десятиліття. Але економічний ефект запровадження накопичень – буде колосальний.
За даними експертів, тільки у перший рік в економіку буде залучено двадцять мільярдів гривень додаткових коштів.
Це потужний інвестиційний капітал, який стане одним із драйверів розвитку економіки. Це створення робочих місць, підвищення зарплат. Відповідно накопичення буде стимулювати і позитивне співвідношення працюючих та пенсіонерів, адже зросте кількість платників єдиного соціального внеску.
Утім, реальні реформи мало коли бувають популярними на початку впровадження. А отже, нинішній Уряд, розраховуючи лише на короткостроковий піар- успіх, на кардинальні зміни просто не здатний.
Він неодноразово довів, що не бажає і не може робити ані кроку до реального реформування пенсійної системи. А тому липнева затримка пенсій – цілком логічний наслідок штучних показових змін. Утім, замилювати людям очі примарними досягненнями безкінечно не вдасться.
