Генеральна прокуратура передала до Верховної Ради п'ять подань про зняття депутатської недоторканості з п'ятьох нардепів. Однак регламентний комітет поки не розглянув їх. В той час самі народні обранці заявляють, що ці подання – це тиск на них та політичні сили. Які вони представляють. Або помста. Нагадаємо, Генпрокуратура направила до Верховної ради подання про зняття депутатської недоторканості з п'яти народних депутатів: Андрія Лозового (фракція Радикальної партії), Олеся Довгого (група "Воля народу"), Євгенія Дейдея, Максима Полякова (обидва – фракція "Народний фронт") та Борислава Розенблата (фракція "Блок Петра Порошенко"). Єдиний, хто сьогодні не прийшов до парламенту – Євген Дейдей. Його звинувачують у незаконному збагаченні на суму понад 6 мільйонів гривень. Інший його однопартієць – це Максим Поляков. Його звинувачують у покритті незаконного видобутку бурштину. Так само як і Борислава Розенблата з БПП. Андрія Лозового із "Радикальної партії" – у несплаті податків у сумі понад 2 мільйони гривень. А Олексія Довгого – у відчужені 10 ділянок землі заповідного фонду. Тепер слово має сказати регламентний комітет. Самі депутати вважають себе невинними. І запевняють – це помста. Їм особисто, або політичній силі. "Луценко в цих діях несамостійний. Він абсолютно чітко виконує цим тиском команду Президента Порошенка, щоб змусити нашу фракцію "Радикальної партії" проголосувати за так звані медичну, пенсійну та земельну реформу. Що для нас є неприпустимим", – заявив Андрій Лозовий. Що це помста проти нього переконаний і Максим Поляков. Однак зі сторони керівника НАБУ Артема Ситника. "Буквально місяць як він став головою НАБУ, "Депутатський контроль" – об'єднання, в яке я входжу, подав і ГПУ порушила кримінальну справу, коли Ситник повіз свою дружину в Лондон за державні кошти. Потім інформацію щодо того, як його дружина стала власницею кількох квартир, поки він працював прокурором у Київській області", – розповів народний депутат Максим Поляков. А от Борислав Розенблат вважає що йому мститься бурштинова мафія. Олесь Довгий поки коментарів не надає. +Відео
2 3
У випуску новин 22 червня станом на 15:00 – долю санкцій Євросоюзу проти Росії буде вирішено ввечері 22 червня. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз сидітиме за ґратами до 8 жовтня. Також у випуску: Генпрокуратура вимагатиме для народного депутата Борислава Розенблата 12 років тюрми. Президент Франції Еммануель Макрон 26 червня зустрінеться з Петром Порошенком. Штраф за паркування на місцях для інвалідів зросте. Через напади бойовиків поранено військового і мирну жительку. Депутати під Адміністрацією Президента і далі голодують. 
100 українських студентів технічних ВИШів відвідали престижний Паризький авіасалон Ле Бурже. Всі вони переможці конкурсу "Авіатор -2017", який вже шостий рік поспіль проводить Благодійний Фонд Бориса Колеснікова. В Парижі студенти мали змогу побачити досягнення світової авіації та перейняти досвід зарубіжних фахівців. "Це здавалося таким недосяжним, попереду було п'ять важких етапів, було дуже багато конкурентів. Я думав,що це недосяжно, але, як бачите, тепер я в Ле Бурже", – поділився переможець "Авітора-2017" Роман Ганус. Традиційно Паризький салон Ле Бурже відвідав і Президент Благодійного Фонду Борис Колесніков. Він зазначив, що поїздки на Міжнародні профільні форуми стимулюють студентів до саморозвитку та кар'єрного зростання. Головне, щоб молоді люди з нашої країни – безумовно найталановитіші – не відчували ніяких комплексів перед своїми західними колегами. Що стосується вантажної транспортної авіації, то Україна може показати себе, повірте, на будь-якому рівні. Тому хлопцям треба навчитися. Не буває нескінченних криз. Все одно кризу наша країна подолає і тому у мене немає ніяких сумнівів, що вони виростуть хорошими фахівцями, – впевнений президент Благодійного Фонду Борис Колесніков. На Ле Бурже переможці конкурсу Фонду Бориса Колеснікова побачили майже дві з половиною тисячі експонатів та 130 літаків усіх типів і призначень. Серед них – новинка авіації – 787-10 Dreamliner, пасажирські літаки від Airbus, новий вантажний літак 132D від "Антонова" та багато іншого. Також юні авіатори відвідали основні визначні пам'ятки Парижа і побували в Диснейленді. 
З 1 липня держава не регулюватиме ціни на соціальні продукти. Відпустивши їх уряд хоче допомогти українським виробникам. З липня 2017 року ціни відпустять у вільне плавання. Держава більше не регулюватиме рівень націнки виробників та магазинів на соціальні групи товарів. Покупці вже побоюються, що це зможе призвести до здорожчання продуктів харчування. Державне регулювання цін запровадили понад 20 років тому. Тоді країна потерпала від високого рівня інфляції. Та пізніше це адміністрування переросло в політичне маніпулювання. Чи не кожен посадовець намагаючись втриматись в кріслі, апелював до виборця, що саме він тримає ціни для споживача. Підприємці ж, щоб вижити, вдавались до хитрощів. Він змушений або зменшувати вагу, або зменшувати якість, або якимось чином уходити від надмірного державного регулювання. Наприклад, якщо встановлювати якісь обмеження для молока 2,5 % жирності, то виробник напише 2,6 %, – розповів експерт сектору с/г Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко. Перш, ніж скасовувати регулювання цін, Кабмін провів експеримент. Минулоріч впродовж трьох місяців вартість соціальних продуктів не контролювали. Харчі тоді трохи подорожчали. Однак результатом урядовці задоволені. "Стратегічний, правильний напрямок – не з цінами боротися і регулювати їх, а боротися з бідністю, підвищувати доходи громадян. А в кого вони все одно низькі – адресно підтримувати", – зазначив міністр соціальної політики Андрій Рева. Економісти переконані, що шалених стрибків у вартості продуктів після скасування регулювання не буде. Ціни зростуть, якщо подорожчають енергоносії. Та насправді цінове регулювання фактично не зникає. Закон про ціни і ціноутворення ніхто не відміняв. Тому документ можна використовуватися у випадку надзвичайної ситуації. 
У випуску новин 22 червня станом на 16:00 – у Польщі знесуть півтисячі комуністичних пам'ятників. Українські футболісти зіграли матч з військовими на передовій. Грали у напівзруйнованому спортзалі інтернату Мар'їнки. Також у випуску: Генпрокуратура вимагатиме для народного депутата Борислава Розенблата 12 років тюрми. Суд обирає запобіжні заходи для фігурантів гучної "бурштинової" справи. Санкцій Євросоюзу проти Росії буде вирішено ввечері 22 червня. 
Старовинну пам'ятку архітектури на Черкащині рятують медики. Унікальний дерев'яний будинок – робота видатного архітектора Владислава Городецького. Сто років тому ця будівля стала службовим житлом для лікарів. А зараз його хочуть перетворити на музей. Будинок спроектований видатним архітектором Владиславом Городецьким. Він виконував замовлення місцевої вельможі Катерини Балашової. Дерев'яна будівля з різьбленням датована 1905 роком. Наразі це єдиний збережений витвір з дерева іменитого архітектора. Городецький, якого називали повелителем бетону і цементу, бо він перший використав бетон у будівництві будинку із химерами, залишив після себе в Мошнах дерев'яну архітектуру. При цьому вона з різьбою ще часів Київської Русі, – розповів краєзнавець Микола Якименко. Унікальну споруду з 11 кімнатами будували спеціально для лікарів села Мошни. Ось вже понад 100 років тут проживають виключно медпрацівники. Його утримують за кошт районної лікарні. Місцеві кажуть, що не раз уже звертали увагу обласних чиновників на те, що будинок потребує реставрації. Адже ця унікальна споруда офіційно визнана пам'яткою архітектури. Приїжджали комісії спеціалістів, оцінювали, складали кошториси, проекти, але жодного разу ця справа не була доведена до кінця, – зазначив сільський голова села Мошни Богдан Шкарбута. Натомість в обласному управлінні культури запевнили, що жодних звернень від громадян не отримували. Тож чекають на офіційні листи. Селяни ж готові до бюрократії, щоб лише вберегти історичну пам'ятку. 
Тривають суди у гучній справі про незаконний видобуток бурштину, в якому фігурують народні депутати. Обираються запобіжні заходи для затриманих у Солом'янському райсуді Києва. Загалом у цій справі фігурує шестеро осіб. 21 червня першим двом винесли рішення. 22 червня зранку встигли розглянути справу Віктора Косянчука. Він юрист. На думку САП він супроводжував цю справу, і навіть взяв хабар. "Факти отримання грошових коштів ним зафіксовано. Як він перераховував ці 110 купюр по 100 доларів", – заявив прокурор САП Віталій Кравець. При цьому сам Віктор Косянчук заперечує отримання цих коштів. Суддя винесла рішення щодо нічного домашнього арешту Косянчука. Також розглядалася справа ще одного фігуранта – Костянтина Проскурка, помічника нардепа Тетяни Юськової. Він теж заявив, що хабар не брав. Однак гроші, які були в хабарі і передавали, знайшли у нього вдома. Сам затриманий заявив, що це його заощадження. Йому призначили заставу у 130 тисяч гривень. Сьогодні ще мали розглядати справи двох фігурантів – охоронця, а також помічника депутата Борислава Розенблата. Однак в останній момент прокурори заявили, що вони відкликали рішення, хоча ці дві особи ще залишаються в статусі підозрюваних. Вчора ще одну помічницю депутата Максима Полякова відправили під арешт із заставою. За словами нардепа, за неї внесли заставу, і її випустять. Однак у прокурорів немає інформації, чи внесли за неї заставу.